У х в а л а
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Коновалова В.М.
     суддів
     Заголдного В.В., Кравченка К.Т.
     за участю прокурора
     Сорокіної О.А.
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 січня 2007 року
кримінальну справу за касаційною  скаргою  цивільного  відповідача
ОСОБА_1 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області
від 5 січня 2005 року, яким
     ОСОБА_2,  раніше не судимого, -
     засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  5  років
позбавлення  волі  з  позбавленням  права  керувати  транспортними
засобами строком на 3 роки.
     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_2  звільнено
від відбування покарання з випробуванням  з  іспитовим  строком  3
роки.
     На  підставі  ст.  76  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на   ОСОБА_2
покладено обов'язки: не виїжджати  за  межі  України  без  дозволу
органу кримінально-виконавчої системи та  щомісячно  з'являтися  у
вказані органи для реєстрації.
     Постановлено стягнути з цивільного  відповідача  ОСОБА_1:  на
користь ОСОБА_3 55789 грн. матеріальної та  15000  грн.  моральної
шкоди; на користь ОСОБА_4 19280 грн. матеріальної  та  25000  грн.
моральної шкоди; на користь ОСОБА_4 в інтересах малолітнього  сина
ОСОБА_5 3000 грн. моральної шкоди.
     Вирішено питання про стягнення  із  засудженого  ОСОБА_2  165
грн. 24 коп. судових  витрат  за  проведення  судово-автотехнічної
експертизи.
     Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від  15  березня
2005 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
     ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 12  серпня  2004  року,
приблизно   о   00   годин   30   хвилин,   керуючи    автомобілем
"Вольво-ФШ-12",   державний   номер   НОМЕР_1    з    автопричепом
"Ваншоол-308",  державний  номер  НОМЕР_2,  рухаючись  автодорогою
Львів-Кіровоград-Знам'янка з боку м. Одеси в напрямку м.  Вінниці,
на 524км 800м, здійснюючи лівий поворот на Бершадську  автодорогу,
в порушення вимог п.п.  16.13,  2.3  Правил  дорожнього  руху,  не
пропустив автомобіль "Опель-Омега-2.01", державний  номер  НОМЕР_3
під  керуванням  ОСОБА_3,  який  рухався  рівнозначною  дорогою  в
зустрічному напрямку, втратив уважність  і  допустив  зіткнення  з
ним. В результаті чого ОСОБА_3. отримав тяжкі тілесні  ушкодження,
ОСОБА_5 - середньої тяжкості тілесні ушкодження, а ОСОБА_6 - тяжкі
тілесні ушкодження, від яких настала її смерть на місці події.
     У касаційній скарзі цивільний відповідач ОСОБА_1, посилається
на  неправильне  вирішення  цивільного  позову,  оскільки  завдані
потерпілим   матеріальні   збитки   не   підтверджені   платіжними
документами,  немає  експертизи  вартості  автомобіля,  у   справі
відсутні постанови про визнання ОСОБА_3  та  ОСОБА_4  в  інтересах
неповнолітнього ОСОБА_5 цивільними позивачами та  його  -  ОСОБА_1
цивільним відповідачем, просить,  вирок  щодо  ОСОБА_2  в  частині
вирішення цивільного позову скасувати.
     Заслухавши   доповідача,   прокурора   про   законність    та
обгрунтованість вироку та ухвали, перевіривши матеріали справи  та
доводи  скарги,  колегія  суддів  вважає,  що   касаційна   скарга
задоволенню не підлягає.
     Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у  вчиненні
злочину, за який  його  засуджено  та  кваліфікація  його  дій  не
оспорюються у касаційній  скарзі  та  грунтуються  на  зібраних  у
справі доказах.
     Цивільний  позов  по  справі  вирішено  з  дотриманням  вимог
чинного законодавства.
     Згідно постанови від 18 серпня 2004 року  ОСОБА_1  притягнуто
цивільним  відповідачем  по  справі.  При  цьому  в  мотивувальній
частині постанови зазначено, що тілесні ушкодження різного ступеню
тяжкості заподіяні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  та  ОСОБА_6  Остання
померла на місці  події.  Тому  посилання  у  скарзі  ОСОБА_1  про
невизнання його цивільним відповідачем є безпідставні.
     Відповідно до ч. 2 ст. 28 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
          цивільний
позов може бути пред'явлений як  під  час  досудового  слідства  і
дізнання, так і  під  час  судового  розгляду  справи  до  початку
судового  слідства.  Згідно  протоколу  судового   засідання   всі
цивільні позови були  пред'явлені  до  початку  судового  слідства
(а.с. 236).
     Судом  обгрунтовано  стягнуто  з  цивільного  відповідача  на
користь потерпілих завдані останнім та підтверджені  документально
матеріальні збитки. Сума стягнутих на користь потерпілих коштів на
відшкодування  моральної  шкоди  відповідає  ступеню  завданих  їм
фізичних та моральних страждань.
     Враховуючи  наведене  та  керуючись  ст.  394   КПК   України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
                        у х в а л и л а :
     У  задоволенні  касаційної  скарги   цивільного   відповідача
ОСОБА_1 відмовити.
                            С у д д і:
          Коновалов В.М.  Заголдний В.В.  Кравченко К.Т.