У х в а л а
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Верещак В.М.,
     суддів
     Лавренюка М. Ю., Мороза М.А.,
     розглянувши у судовому засіданні у м.  Києві  11  січня  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою  засудженої  ОСОБА_1
та  в  її  інтересах  захисника  ОСОБА_2.  на  вирок  Авдіївського
міського суду Донецької області від 8 липня 2005 року,
                      в с т а н о в и л а :
     Зазначеним вироком:
     ОСОБА_1, 1950 року народження, раніше несудима,
     - засуджена за ст. 125 ч.2  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  150
годин громадських робіт.
     На підставі п. "е"  ст..  1  Закону  України  "Про  амністію"
( 2591-15 ) (2591-15)
         ОСОБА_1 від покарання звільнена.
     ОСОБА_3, 1924 року народження, раніше несудимий,
     - виправданий за  ст.  125  ч.1  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на
підставі ст.6 ч.2 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         за  відсутністю  в  його
діях складу злочину.
     ОСОБА_1. визнана винною у тому, що вона 7 грудня  2004  року,
близько 10 години ранку, недалеко від  будинку  №  АДРЕСА_1  в  м.
Авдіївка, зустрівши поблизу автобусної зупинки сусіда  ОСОБА_4.  з
яким у неї протягом тривалого  часу  склалися  особисті  неприязні
стосунки, стала бити його дерев'яним ціпком по ногах та руках, від
чого він впав. ОСОБА_1 продовжувала наносити йому удари  ціпком  в
обличчя, голову.
     У результаті   побиття  потерпілому  ОСОБА_4  були  заподіяні
легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад
здоров'я.
     Відповідно  до  зустрічної  скарги  приватного  обвинувачення
ОСОБА_1. просила притягнути ОСОБА_4 за  заподіяння  їй  07  грудня
2004 року легких тілесних ушкоджень.
     Ухвалою Апеляційного суду Донецької області  від  31  березня
2006 року вирок залишений без зміни.
     У касаційній скарзі  засуджена  ОСОБА_1  та  в  її  інтересах
захисник ОСОБА_2 просить судові рішення щодо  ОСОБА_1  та  ОСОБА_4
скасувати, оскільки інкримінованого їй злочину ОСОБА_1 не вчиняла,
а лише оборонялась від ОСОБА_4, який  був  ініціатором  конфлікту.
Просить притягнути ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.
     Заслухавши  доповідь  судді,  перевіривши  матеріали  справи,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з таких підстав.
     Висновок суду про доведеність  винності  ОСОБА_1  у  вчиненні
злочину,  за  який  її  засуджено,  є  обгрунтованим,   відповідає
фактичним обставинам справи та підтверджений сукупністю зібраних у
справі доказів.
     Так, потерпілий ОСОБА_3 показав, що з ОСОБА_1, що проживає по
сусідству, у  нього  склалися  протягом  тривалого  часу  особисті
неприязні відносини. ОСОБА_1 його неодноразово била,  але  він  із
заявами, з цього приводу нікуди не звертався. 7 грудня 2004  року,
близько 10 годин ранку, він, після вручення йому ордена в селищній
Раді, на  автобусі  приїхав  на  зупинку  й  направився  до  свого
будинку. ОСОБА_1 підійшла до нього, нанесла удари ціпком в ногу та
по рукам. Він намагався захиститися, але не зміг і від ударів упав
на землю й став кликати на допомогу,  але  засуджена  продовжувала
бити його ціпком в обличчя ,голову. Разом із дружиною та  сусідкою
ОСОБА_7 забрали у ОСОБА_1 дерев'яний ціпок.
     Згідно з висновком судово - медичної ОСОБА_4. були  заподіяні
легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад
здоров'я.
     Свідки ОСОБА_5-ОСОБА_6.  та  ОСОБА_7.  підтвердили  показання
потерпілого і вказали, що бачили як ОСОБА_1 били потерпілого.
     Свідок ОСОБА_8. показала, що в той  ранок  вона  торгувала  в
кіоску і бачила, що до ОСОБА_4 підійшла ОСОБА_1, нанесла йому удар
дерев'яним ціпком та штовхнула його на землю в калюжу. Вона вийшла
з кіоску і допомогла забрати у ОСОБА_1 ціпок.
     У  суду  не  було  підстав  ставити  під   сумнів   показання
потерпілого та свідків, оскільки вони узгоджуються між собою і  не
протирічать матеріалам справи.
     Крім того, як вбачається з матеріалів  справи,  потерпілий  є
особою похилого віку, на момент вчинення злочину щодо  нього  йому
виповнилось 80 років, між засудженою і ним значна різниця у віці.
     Будь-яких  порушень  кримінально-процесуального  закону,  які
були б підставами для  скасування  чи  зміни  судових  рішень,  по
справі не встановлено.
     Міра покарання засудженій призначена відповідно до вимог  ст.
65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Керуючись ст. ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
                         У Х В А Л И Л А:
     Касаційну  скаргу  засудженої  ОСОБА_1   та  в  її  інтересах
захисника ОСОБА_2. залишити без задоволення.
                            С у д д і:
     Верещак В.М.  Лавренюк М.Ю.  Мороз М.А.