У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Пивовара В.Ф.
суддів
Селівона О.Ф., Шевченко Т.В.
за участю прокурора Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 січня 2007 року
кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційним поданням заступника
прокурора Запорізької області на вирок Мелітопольського
міськрайонного суду Запорізької області від 26 вересня 2006 року,
яким
ОСОБА_1
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
раніше судимий 19 квітня 2006 року за
ч.3 ст.212 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення
волі, а на підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
від відбування
покарання звільнено з випробуванням, і встановлено іспитовий строк
2 роки,
засуджений за ч.3 ст.212 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із
застосуванням ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення
волі з позбавленням права обіймати адміністративні посади на
підприємствах незалежно від форми власності.
На підставі ч.4 ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 до
призначеного покарання частково приєднано покарання за попереднім
вироком та остаточно визначено 5 років позбавлення волі з
позбавленням права обіймати адміністративні посади на
підприємствах незалежно від форми власності строком 3 роки.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено
від відбування покарання з випробуванням, і встановлено іспитовий
строк 3 роки.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він,
являючись приватним підприємцем, з січня по квітень 2005 року,
займаючись підприємницькою діяльністю, за обставин, встановлених
судом та детально наведених у вироку, шляхом заниження і
приховання об'єкту оподаткування, умисно ухилився від сплати
податку на додану вартість, внаслідок чого в бюджет держави не
надійшли грошові кошти у вигляді податку на додану вартість на
загальну суму 883 758 грн.
Крім того, ОСОБА_1, з липня по грудень 2005 року, працюючи
IНФОРМАЦIЯ_2 ТОВ "Авантаж-Агро", за обставин детально наведених у
вироку, шляхом приховання і заниження об'єкту оподаткування,
ухилився від сплати податку на прибуток і додану вартість,
внаслідок чого в бюджет держави не надійшли грошові кошти у
вигляді податку на додану вартість і податку на прибуток на
загальну суму 1 733 590 грн.
В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не розглядалась.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування
вироку та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись
на неправильне застосування кримінального закону. Вказує на те, що
місцевий суд, призначаючи ОСОБА_1 додаткове покарання, не
встановив строк на який його позбавлено права обіймати
адміністративні посади на підприємствах незалежно від права
власності. Також зазначає, що всупереч вимогам ст.77 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, ОСОБА_1 звільнено як від основного так і від
додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати
адміністративні посади на підприємствах.
Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання
касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи подання прокурора, колегія суддів вважає, що подання
підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.55 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, додаткове
покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади
призначається на строк від одного до трьох років.
Як видно зі справи, місцевий суд, в порушення вказаних вимог
закону, призначив ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення
права обіймати адміністративні посади на підприємствах незалежно
від форми власності, що передбачене санкцією ч.3 ст.212 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, не визначивши строк вказаного покарання.
Згідно з положенням ч.1 ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, з
випробуванням звільняються засуджені особи лише від відбування
певних видів основного покарання, а призначені при цьому додаткові
покарання (ст.77 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
) підлягають реальному
виконанню, про що суд має зазначити у резолютивній частині вироку.
Такі роз'яснення містяться і в п.9 Постанови Пленуму
Верховного Суду України №7 ( v0007700-03 ) (v0007700-03)
від 24 жовтня 2003
року"Про практику призначення судами кримінального покарання".
Місцевий суд при постановлені вироку щодо ОСОБА_1 звільнив
засудженого з випробуванням на підставі ст.75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
як від основного так і від додаткового покарання у
виді позбавлення права обіймати адміністративні посади на
підприємствах незалежно від форми власності, що не грунтується на
вимогах закону.
За таких обставин, вирок щодо ОСОБА_1 слід скасувати, а
справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним
застосуванням кримінального закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.394-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів,
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора Запорізької області
задовольнити.
Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької
області від 26 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу
направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі
суддів.
Судді:
Пивовар В.Ф. Селівон О.Ф. Шевченко Т.В.