У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Жука В.Г.,
суддів
Заголдного В.В. і Коновалова В.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 грудня 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засуджених ОСОБА_1.,
ОСОБА_2. на вирок Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим
від 3 грудня 2004 року, яким
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 345 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі.
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_2,
раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 345 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_2. та ОСОБА_1. звільнено від призначеного покарання в
зв'язку зі сплином строків давності.
Цим же вироком засуджено і ОСОБА_3., щодо якого вирок не
оскаржується.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 15 лютого 2005 року
вирок залишено без зміни.
ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано винними у тому, що вони,
знаходячись у нетверезому стані, 11.11.1998 року на вул. Папаніна
в м. Красноперекопську біля магазину, розташованого по вул.
Калініна, 36, завідомо знаючи, що ОСОБА_4 є оперуповноваженим ВКР
Красноперекопського МРВ ГУ МВС України в АР Крим та виконує свої
службові обов'язки, з помсти за його службову діяльність, побили
останнього, наносячи при цьому удари руками і ногами в різні
частини тіла, заподіявши тілесні ушкодження середньої тяжкості.
У касаційній скарзі засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 порушують
питання про скасування судових рішень та просять закрити
провадженння по справі, оскільки вони даний злочин не вчиняли,
посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним
обставинам справи. Потерпілого вони не били, а навпаки захищали
його від нападу ОСОБА_3. Крім того, посилаються на порушення норм
кримінально-процесуального закону, саме, суд послався як на
докази на документи, котрі були складені працівниками
Красноперекопського МРВ МВС, в той час, як дана справа підслідна
органам прокуратури.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
скарга задоволенню не підлягає.
Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність
винності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненому злочині грунтуються на
зібраних та ретельно перевірених в судовому засіданні доказах.
Так, із показань потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що саме
ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 побили його при виконанні ним своїх
службових обов'язків.
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 повністю підтведили
показання потерпілого.
Згідно з висновками судово-медичної експертизи потерпілому
ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Дії засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ч.2 ст. 345 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно.
Посилання засуджених на те, що судом покладені у вирок
докази, які зібрані працівниками Красноперекопського МРВ МВС
безпідставні, оскільки як вбачається з матеріалів справи окремим
дорученням слідчого Красноперекопської міжрайонної прокуратури
начальнику Красноперекопського МРВ ГУ МВС України в АР Крим було
дано завдання на виконання певних слідчих дій (а.с.68).
Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, які б
могли бути підставою для скасування чи зміни судових рішень, не
встановлено.
Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з
повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
осіб не
вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1
відмовити.
Судді:
В.Г. Жук В.В. Заголдний В.М. Коновалов