У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого-судді
Міщенка С.М.
суддів
Глоса Л.Ф., Кармазіна Ю.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 грудня 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1.
на вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 26
вересня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області
від 21 лютого 2006 року.
Вироком Білозерського районного суду Херсонської області від
26 вересня 2005 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
громадянина Молдови, раніше не судимого,
засуджено за ч. 3 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років
позбавлення волі;
за ст. 304 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю цих
злочинів ОСОБА_1. призначено остаточне покарання у виді 7 років
позбавлення волі.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2. і ОСОБА_3., судові рішення
щодо яких в касаційному порядку не оскаржено.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 21 лютого
2006 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.
Згідно з вироком, ОСОБА_1. визнано винним у тому, що 27
вересня 2004 року, приблизно о 24 год., за попередньою змовою із
неповнолітнім ОСОБА_2., якого він втягнув у вчинення злочину, та
невстановленою слідством особою, вони вчинили пограбування
ОСОБА_4., поєднане із проникненням до будинку №АДРЕСА_1
Білозерського району Херсонської області, де із застосуванням
насильства, яке не є небезпечним для її життя і здоров'я, відкрито
заволодівши грошима та майном потерпілої на загальну суму 552 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1., за її змістом,
просить судові рішення змінити, істотно пом'якшити призначене
покарання, посилаючись на стан свого здоров'я та наявність на
утриманні батьків похилого віку, які потребують допомоги. Крім
того засуджений посилається на однобічність і неповноту досудового
і судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним
обставинам справи, а також те, що під час досудового слідства до
нього застосовувалися незаконні методи слідства.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.
Як вбачається із матеріалів справи, висновки суду першої
інстанції про винність засудженого ОСОБА_1. у відкритому
заволодінні грошима та майном потерпілої ОСОБА_4. з втягненням у
його вчинення неповнолітнього ОСОБА_2. за викладених у вироку
обставин, обгрунтовані доказами, які отримали належну оцінку.
Відповідно до ст. 67 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, оцінка доказів
у вироку є виключною компетенцією суду, який постановив цей вирок.
Об'єктивність оцінки зазначених у вироку доказів було
перевірено апеляційним судом. При цьому порушень процесуального
порядку збирання, дослідження та оцінки наведених у вироку доказів
з боку органів досудового слідства та суду першої інстанції,
апеляційним судом не встановлено.
Перевіркою матеріалів справи касаційним судом також
підтверджено, що органами досудового слідства та судом першої
інстанції виконані вимоги ст.ст. 368 та 369 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
. При цьому висновки суду про винність засудженого
ОСОБА_1. у вчиненні інкримінованих йому злочинів грунтується на
показаннях потерпілої ОСОБА_4., свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6. та
ОСОБА_7., даних протоколу огляду місця події, явкою з повинною та
показаннях ОСОБА_2., який підтвердив вчиненого грабежу разом із
ОСОБА_1 та іншою особою, а також висновку дактилоскопічної
експертизи, згідно якого в будинку потерпілої ОСОБА_4. виявлені
сліди пальців рук, що належать саме ОСОБА_1.
Тому з урахуванням встановлених у справі обставин, злочинні
дії ОСОБА_1. законно та обгрунтовано кваліфіковані за ч. 3 ст. 186
та ст.304 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Крім того, відповідно до положень ч. 3 ст. 398 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, до компетенції касаційного суду не відноситься
перевірка обставин, зазначених у ст.ст. 368 та 369 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
щодо однобічності або неповноти досудового і судового
слідства та невідповідності висновків суду першої інстанції
фактичним обставинам справи, які фактично оскаржені засудженим,
тоді як апеляційним судом порушень вимог цих норм
кримінально-процесуального закону з боку органів досудового
слідства та суду першої інстанції не встановлено.
Перевірялися судом та визнані необгрунтованими доводи
засудженого про застосування до нього незаконних методів дізнання
та досудового слідства. За результатами перевірки цих доводів
помічником прокурора Білозерського району Херсонської області від
25 квітня 2005 року винесено постанову про відмову в порушенні
кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про застосування
до них недозволених методів ведення слідства (а.с. 299).
Не допущено у справі й інших порушень
кримінально-процесуального закону, які б тягнули зміну чи
скасування постановлених щодо ОСОБА_1. судових рішень.
Покарання засудженому ОСОБА_1. призначено відповідно до вимог
ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з урахуванням тяжкості вчинених
злочинів та даних про його особу. Законних підстав для пом'якшення
призначеного ОСОБА_1. покарання за доводами його касаційної скарги
у колегії суддів немає.
На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.
відмовити.
СУДДI :
Міщенко С.М. Глос Л.Ф. Кармазін Ю.М.