У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     Колегія  суддів   Судової  палати  у   кримінальних   справах
Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Присяжнюк Т.I.,

     суддів

     Пекного С.Д., Федченка О.С.

     розглянула в судовому засіданні у м.  Києві  26  грудня  2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1
на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької  області
від 17 січня 2005 року, яким  засуджено:

     ОСОБА_1, 

     1970   року   народження,   громадянина    України,    раніше
неодноразово судимого, останній раз у 1996 році за ч. 3  ст.  140,
ч.  3  ст.  141  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  7  років  6  місяці
позбавлення волі,

     -  за ч.  2  ст.  187  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  8  років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

     Цим вироком засуджено ОСОБА_2. щодо якого касаційних скарг та
подання не надходило.

     Ухвалою апеляційного суду Донецької  області  від  28  квітня
2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

     За  вироком  ОСОБА_1  визнано  винним  у  тому,  що  він   за
попередньою змовою з ОСОБА_2., перебуваючи  у  стані  алкогольного
сп'яніння, 31 серпня 2004 року приблизно о 21 годині 30 хвилин  на
території міського саду, розташованого по  вул.  Семинишина  у  м.
Маріуполі Донецької області, вчинив розбійний напад  на   ОСОБА_3.
та ОСОБА_4. і погрожуючи  застосуванням  насильства,  небезпечного
для їх  здоров'я  та  життя  заволодів  їх  майном  відповідно  на
загальні суми: 1 310 грн. 50 коп. та 1 грн.

     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1.  просить  переглянути
судові рішення, мотивуючи тим, що його безпідставно  засуджено  за
вчинення розбійного нападу на потерпілих, оскільки його умисел був
лише направлений на відкрите заволодіння  їх  майном.  Крім  того,
посилається, що при розгляді його зауважень на  протокол  судового
засідання порушено норми кримінально-процесуального законодавства,
зокрема це стосується технічного фіксування судового процесу.

     Заслухавши  доповідача,   перевіривши  матеріали  справи   та 
доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає,  що  підстав  для
призначення справи до розгляду з повідомленням  учасників  процесу
не вбачається.

     Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у
вироку, доведена  зібраними  у   справі  доказами,  у  тому  числі
показаннями ОСОБА_2.,   потерпілих  ОСОБА_3.,  ОСОБА_4.,  а  також
даними протоколів очних ставок, впізнання, відтворення  обстановки
та обставин події злочину.

     Злочинні дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст.  187
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Що стосується покарання, то  воно  призначене  з  урахуванням
положень ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         та в межах санкції  закону,
за яким ОСОБА_1 визнано винним, воно є необхідним та достатнім для
його виправлення.

     Доводи  касаційної  скарги  засудженого  ОСОБА_1  з   приводу
порушення його права на захист (ст. 87  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        )
при розгляді  його  зауважень  на  протокол   судового  засідання,
позбавлені підстав.

     Як  убачається  із  матеріалів  справи,   зокрема   протоколу
судового засідання, ОСОБА_1.  вказаного  клопотання  при  розгляді
зауважень на протокол судового засідання не заявляв.

     Iстотних     порушень     норм     кримінально-процесуального
законодавства, що тягнули б за собою скасування судових рішень,  у
справі не встановлено.

     Підстав для призначення  справи  до  касаційного  розгляду  з
повідомленням  учасників  судового  розгляду  колегія  суддів   не
вбачає.

     Керуючись ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                            УХВАЛИЛА:

     Відмовити  в  задоволенні   касаційної   скарги   засудженого
ОСОБА_1.

                              СУДДI:

          Присяжнюк Т.I.    Пекний С.Д.   Федченко О.С.