У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Федченка О.С.

     суддів

     Пекного С.Д., Філатова В.М.

     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  26 грудня   2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1.
на вирок  Броварського   міськрайонного  суду   Київської  області
від  18 січня  2005 року щодо ОСОБА_2.

     Зазначеним вироком

     ОСОБА_2,

     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

     раніше не судимого,

     засуджено за ч.2 ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на 3 роки  6
місяців  позбавлення   волі   з   позбавленням   права    керувати
транспортними засобами строком на 2 роки.

     Згідно із  ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         ОСОБА_2.   звільнено
від відбування основного покарання  з випробуванням   і  іспитовим
строком 2 роки.

     Відповідно до ст. 77 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          застосовано  до
ОСОБА_2. додаткове покарання  у вигляді позбавлення права керувати
транспортними засобами  строком на  2 роки.

     Цивільні позови у справі вирішено.

     Згідно з вироком суду  ОСОБА_2,  визнано винним  у  тому,  що 
він 15 листопада 2004 року, приблизно о 18год 30хв., перебуваючи в
стані     алкогольного     сп'яніння,     керуючи      автомобілем
"Фольксфаген-Джета"   реєстраційний   номер    НОМЕР_1,    порушив
п.п.2.9-а,  19.1-а,12.2,1.5  Правил   дорожнього  руху  України  і
вчинив наїзд на потерпілого ОСОБА_1, який рухався на велосипеді  в
попутному напрямку. В результаті зазначених дій  потерпілому  були
заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

     Ухвалою апеляційного суду Київської області  від  30  березня
2005 року  вирок щодо ОСОБА_2. залишено без зміни.

     У касаційній скарзі  та  доповненні  до  неї  потерпілий,  не
оспорюючи  доведеності  вини засудженого  у  вчиненому,   обставин
справи,  ставить питання про необхідність скасувати постановлені у
справі  судові  рішення  у  зв'язку   з    м'якістю   призначеного
засудженому  покарання,  а  справу  направити  на  новий   судовий
розгляд.

     Заслухавши   доповідача,   перевіривши   матеріали    справи,
обговоривши доводи касаційної скарги та доповнення  до  касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню  не
підлягає.

     Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом досліджені
всі обставини, які могли мати значення для  правильного  вирішення
справи.  Висновки  про доведеність винності засудженого у вчиненні
інкримінованих йому злочинних  дій  не  оспорюються  у  касаційній
скарзі.

     Будь-яких процесуальних порушень, які б  ставили  під  сумнів
обгрунтованість висновків суду та  правильність  кваліфікації  дій
засудженого ОСОБА_2.,  не допущено.

     Доводи потерпілого про  те,  що  ОСОБА_2.   призначено  м'яке
покарання є безпідставними. При призначенні покарання суд у повній
мірі врахував  ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про  особу
засудженого, усі обставини, що пом'якшують покарання.  Крім  того,
судом було враховано думку потерпілого  щодо призначення ОСОБА_2. 
покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

     За таких обставин, колегія  суддів   вважає,  що  суд  першої
інстанції  дійшов  правильного  висновку   про   застосування   до 
ОСОБА_2.  при  призначенні  покарання  ст.ст.  75,76  КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Призначене засудженому  покарання є справедливим і відповідає
вимогам закону, є необхідним і достатнім для його  виправлення  та
попередження нових злочинів.

     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

     У х в а л и л а :

     У   задоволенні  касаційної   скарги   потерпілого   ОСОБА_1. 
відмовити.

     С у д д і :

     Федченко О.С.  С.Д.Пекний  Філатов В.М.