У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Міщенка С.М.,

     суддів

     Глоса Л.Ф.  і  Кармазіна Ю.М.

     за участю прокурора

     Морозової С.Ю.

     розглянула в судовому засіданні 26  грудня  2006  року  в  м.
Києві  кримінальну  справу  за  касаційним   поданням   заступника
Генерального прокурора України на вирок Новосанжарського районного
суду Полтавської області від 08 лютого 2006 року, яким

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

     громадянка України, раніше не судима,

     така, що має дитину 2000 року народження,

     засуджена за ч. 1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на один  рік
обмеження волі.

     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         ОСОБА_1.  звільнено
від відбування покарання з випробуванням з  іспитовим  строком  на
один рік.

     У апеляційному порядку справа не розглядалась.

     Згідно з вироком ОСОБА_1. засуджено за те, що в один із  днів
літа 2005 року на присадибній  ділянці  свого  господарства  в  с.
Зачепилівка  Новосанжарського  району  Полтавської  області   вона
виявила  декілька  кущів  дикорослих  конопель,  які   зірвала   і
перенесла на горище свого будинку для власного вживання.

     09 листопада 2005 року о 11-ій год. 00 хв. при огляді  даного
домоволодіння  ОСОБА_1.  працівниками  міліції  було  виявлено   і
вилучено  особливо  небезпечний  наркотичний  засіб   -   каннабіс
(маріхуану) висушену загальною вагою 47,12 г.

     У  касаційному  поданні  заступник   Генерального   прокурора
України просить вирок щодо ОСОБА_1. змінити,  а  справу  щодо  неї
закрити на підставі ст. 7 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         та звільнити від
покарання. Вказує на те, що ОСОБА_1. має  на  утриманні  малолітню
дитину, а тому до неї не може бути застосоване  покарання  у  виді
обмеження волі.

     Заслухавши  доповідача,  думку  прокурора   про   підтримання
касаційного  подання,  обговоривши  його  доводи  та   перевіривши
матеріали справи, колегія  суддів  вважає,  що  касаційне  подання
прокурора підлягає задоволенню.

     Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчиненні
злочину, за який її  засуджено,  відповідає  фактичним  обставинам
справи, грунтується на досліджених судом доказах і  в  касаційному
поданні прокурором не оспорюється.

     Дії  ОСОБА_1.  за  ч.  1  ст.  309  КК  України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        
кваліфіковані правильно.

     Однак, призначаючи ОСОБА_1. покарання у виді  обмеження  волі
суд неправильно застосував кримінальних закон.

     Згідно ч. 3 ст.  61  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          закон  обмежує
можливість  застосування  покарання   у   виді   обмеження   волі,
встановлюючи, що воно не може бути призначене, зокрема, жінкам, що
мають дітей віком до чотирнадцяти років.

     Як видно з матеріалів справи, на момент постановлення  вироку
ОСОБА_1.  мала  на   утриманні   малолітню   дитину   -   ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2 року народження (а.с. 63).

     У  роз"ясненні,  що  міститься  у  п.  8  постанови   Пленуму
Верховного Суду України № 7 ( v0007700-03 ) (v0007700-03)
         від 24 жовтня 2003  р.
"Про  практику  призначення   судами   кримінального   покарання",
визначено,  що  суд  не  вправі  перейти  до  більш  м"якого  виду
покарання у випадках, коли санкцією закону, за  яким  засуджується
особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік  чи
стан не можуть бути до неї застосовані.

     Санкцією ч. 1 ст. 309 України передбачені такі  альтернативні
види покарання, як обмеження волі та позбавлення волі.

     З огляду на вищенаведене та  зважаючи  на  вчинення  ОСОБА_1.
злочину  середньої  тяжкості,  притягнення  її   до   кримінальної
відповідальності вперше, щире каяття, позитивну характеристику  за
місцем проживання та наявність на її утриманні малолітньої дитини,
яка є інвалідом з дитинства, колегія суддів вважає можливим  вирок
щодо ОСОБА_1. змінити та звільнити її від  призначеного  покарання
на підставі ст. 7 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .

     Керуючись ст. ст.  394, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

                         у х в а л и л а:

     касаційне подання заступника Генерального  прокурора  України
задовольнити.

     Вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області від
08 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити.

     На підставі ст. 7 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         звільнити  ОСОБА_1.
від призначеного судом першої інстанції покарання.

     Судді:

     С.М. Міщенко  Л.Ф. Глос  Ю.М. Кармазін