У х в а л а
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Міщенка С.М.,
     суддів
     Глоса Л.Ф.  і  Кармазіна Ю.М.
     за участю прокурора
     Ковтун Н.Я.
     розглянула в судовому засіданні 26  грудня  2006  року  в  м.
Києві   кримінальну  справу  за  касаційною  скаргою   засудженого
ОСОБА_1  на  вирок  Чорноморського   районного   суду   Автономної
Республіки Крим від 22 червня 2005 року та ухвалу  колегії  суддів
судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної
Республіки Крим від 25 серпня 2005 року.
     Цим вироком
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
     громадянин України, судимий:
     -  24.11.2004 р. за ст. 164 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
     на 1 рік обмеження волі та на
     підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         звільнений
     від відбування покарання з випробуванням
     з іспитовим строком на один рік,
     засуджений за ч. 2 ст. 164 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на два роки
обмеження волі.
     На підставі ст. 71 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          до  призначеного
покарання  приєднано  повністю  невідбуту  частину  покарання   за
попереднім  вироком  і  остаточно  ОСОБА_1.  визначено  три   роки
обмеження волі.
     Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних  справах
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від  25  серпня  2005
року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
     Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено  за  те,  що  він,  будучи
зобов'язаним  згідно   рішення   Чорноморського   районного   суду
Автономної Республіки Крим від 23 листопада 1998  року  сплачувати
на користь  ОСОБА_2 аліменти в  розмірі  1/2  частини  всіх  видів
заробітку  на  утримання  дітей  -  ОСОБА_3,   IНФОРМАЦIЯ_2   року
народження, ОСОБА_4. і ОСОБА_5. IНФОРМАЦIЯ_3 року народження,  від
установлених  судом  виплат  злісно  ухилився,  у  зв'язку  з  чим
утворилась заборгованість за період із  10  грудня  2004  року  по
травень 2005 року в розмірі 940 грн. 42 коп.
     У  касаційній  скарзі  засуджений  ОСОБА_1.  просить   судові
рішення скасувати, а справу щодо  нього  закрити  внаслідок  зміни
обстановки. Вказує, що після постановлення щодо нього  вироку  він
працевлаштувався   і   повністю   розрахувався   з   ОСОБА_2    по
заборгованості за аліменти на утримання дітей.
     Заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність зміни
вироку і призначення засудженому за сукупністю вироків покарання у
виді  одного  року  двох  місяців  обмеження   волі,   перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги,  колегія
суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
     Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у  вчиненні
злочину, за який його засуджено, відповідає  фактичним  обставинам
справи, підтверджується дослідженими судом доказами і в касаційній
скарзі засудженим не оспорюється.
     Дії  ОСОБА_1  за  ч.  2  ст.  164  КК   України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        
кваліфіковані правильно.
     Разом з тим, судові рішення в  частині  призначення  ОСОБА_1.
покарання підлягають зміні з таких підстав.
     За даними  довідки,  виданої  начальником  відділу  державної
виконавчої  служби  Чорноморського  районного  управління  юстиції
Автономної Республіки Крим, слідує, що станом на  22.08.2005  року
за виконавчим листом  №  НОМЕР_1  ОСОБА_1.  було  погашено  більше
половини заборгованості по аліментам на  утримання  дітей  в  сумі
3000 грн. (а.с.52).
     Як вбачається з матеріалів справи та документів, долучених до
касаційної скарги, засуджений ОСОБА_1. працевлаштувався, за місцем
роботи характеризувався виключно  позитивно,  регулярно  отримував
заробітну плату, повністю сплатив заборгованість по  аліментам  на
утримання дітей, про що свідчить  клопотання  до  Верховного  Суду
України ОСОБА_2, яка просила справу щодо засудженого закрити.
     З урахуванням викладених обставин, а також того,  що  злочин,
за  який  засуджено  ОСОБА_1,  віднесено  до  категорії  невеликої
тяжкості, позитивних  даних  про  особу  ОСОБА_1,  колегія  суддів
дійшла  висновку  про  можливість  виправлення   засудженого   без
відбування покарання, а тому вважає за можливе судові рішення щодо
ОСОБА_1  змінити,  повторно  застосувати   ст.   75   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
         і звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного  судом
першої інстанції покарання, якщо він протягом іспитового строку не
вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
     На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 394-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
                         у х в а л и л а:
     касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
     Вирок Чорноморського  районного  суду  Автономної  Республіки
Крим від 22 червня 2005 року  та  ухвалу  колегії  суддів  судової
палати  у  кримінальних  справах  Апеляційного   суду   Автономної
Республіки Крим від 25 серпня 2005 року щодо ОСОБА_1  змінити:  із
застосуванням ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         звільнити ОСОБА_1  від
відбування призначеного судом покарання з  випробуванням  протягом
дворічного іспитового строку з покладенням на  нього  на  підставі
ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         обов"язків:
     -  не виїжджати за межі України на  постійне  проживання  без
дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
     -  періодично з"являтись в цей орган для реєстрації.
     С у д д і:
     С.М. Міщенко    Л.Ф. Глос    Ю.М. Кармазін