У Х В А Л А

                          Iменем України

     Колегія суддів  Судової  палати  Верховного  Суду  України  у
кримінальних справах в складі:

     головуючого - судді Федченка О.С.,

     суддів Пекного С.Д., Філатова В.М.,

     за участю прокурора Сухарєва О.М.,

     розглянувши в судовому засіданні 26 грудня  2006  року  в  м.
Києві кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника
прокурора  Харківської   області   на   вирок   Червонозаводського
районного суду м. Харкова від 15 листопада 2005 року,

     в с т а н о в и л а :

     вироком суду

     ОСОБА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу  -  10
листопада 2003 року за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на 4 роки 1 місяць  позбавлення  волі,  звільненого  7
жовтня 2004 року  умовно достроково на 3 місяці 4 дні, -

     засуджено:

     · за ч.2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 4 роки позбавлення
волі;

     · за ч.1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1 рік  позбавлення
волі.

     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне  покарання  у  виді  5  років
позбавлення волі.

     У відповідністі зі ст. 75  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1.
звільнено від

     відбування покарання з випробуванням  на  іспитовий  строк  3
роки.

     Судом  також  вирішено  питання  про   стягнення   заподіяної
злочинами

     матеріальної шкоди та про долю речових доказів у справі.

     ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 10 квітня  2005  року,
близько 10 години, в районі ринку, розташованого  по  АДРЕСА_2,  у
невстановленої особи незаконно придбав для  особистого  споживання
особливо небезпечний наркотичний засіб "каннабис"  який  незаконно
перевіз у район ст. метро "Площа Повстання" у м. Харкові, де  його
було затримано працівниками міліції і вилучено  у  нього  вказаний
наркотичний засіб у  кількості  6,675  г  в  перерахунку  на  суху
речовину.

     Крім того, 4 травня 2005 року,  близько  1  години,  ОСОБА_1,
перебуваючи біля  магазину  IНФОРМАЦIЯ_1  по  АДРЕСА_1,  побачивши
невідомого йому ОСОБА_2.,  з  метою  відкритого  заволодіння  його
майном,  вихопив  у  нього  мобільний  телефон,  заподіявши   йому
матеріальну шкоду у розмірі 1070 грн.

     В апеляційному порядку вирок не переглядався.

     У касаційному поданні ставиться питання про скасування вироку
суду у зв'язку з істотними порушеннями  кримінально-процесуального
закону,  неправильним   застосуванням   кримінального   закону   і
невідповідністю  призначеного   засудженому   покарання   тяжкості
вчинених ним злочинів і даним про його особу.

     У відповідності з вимогами ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          при
призначенні  покарання  суд  повинен  урахувати  ступінь  тяжкості
вчиненого злочину, особу винного та обставини, що  пом'якшують  та
обтяжують  покарання.  Особі,  яка  вчинила   злочин,   має   бути 
призначено покарання необхідне і достатнє для  її  виправлення  та
яке б запобігло вчиненню нею нових злочинів.

     Проте суд зазначені вимоги закону належним чином не виконав.
     Зокрема, при призначенні засудженому ОСОБА_1  міри  покарання
суд не урахував, що відповідно до ч.4 ст.12 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
злочин, передбачений  ч.2  ст.  186  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  за
вчинення якого його засуджено, відноситься до тяжких злочинів.

     Суд також на порушення ч.1 ст. 67 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          не
прийняв до уваги, що рецидив злочину  є  обставиною,  яка  обтяжує
покарання для ОСОБА_1.

     Крім  того,   при  призначенні   засудженому   ОСОБА_1   міри
покарання суд  визнав як обставини, що пом'якшують його покарання,
наявність на його утриманні сина ОСОБА_3 і  часткове відшкодування
ним заподіяної  матеріальної  шкоди,  однак  з  матеріалів  справи
вбачається,  що    засуджений   неодружений,   а   документи   про
знаходження  на  його  утриманні  дитини  у  справі  відсутні,   а
заподіяні злочином збитки  стягнуто  вироком  і  на  час  розгляду
справи в суді  потерпілому не відшкодовано.

     Зважаючи, що за  наведених  обставин  вирок  суду  в  частині
призначення засудженому покарання  не  можна  визнати  законним  і
обгрунтованим, касаційне подання підлягає  задоволенню  в  повному
обсязі.

     Якщо при новому розгляді кримінальної  справи  ОСОБА_1.  буде
визнано винним  у  вчиненні  вказаних  злочинів,  призначене  йому
покарання слід вважати таким, що не відповідає тяжкості злочинів і
даним про особу засудженого внаслідок його м'якості.

     Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

     у х в а л и л а:

     Касаційне подання першого  заступника  прокурора  Харківської
області задовольнити.

     Вирок Червонозаводського районного суду  м.  Харкова  від  15
листопада 2005 року  відносно  ОСОБА_1  скасувати,  а  кримінальну
справу щодо нього направити в той же суд на новий судовий розгляд.

     Судді:

     Федченко О.С.    Пекний С.Д.    Філатов В.М.