У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Синявського О.Г.
суддів
Пекного С.Д., Федченка О.С.
за участю прокурора
Сухарєва О.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 грудня 2006
року кримінальну справу за касаційними скаргами потерпілої
ОСОБА_1. та засудженого ОСОБА_2.
Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 20 січня
2005 року
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
раніше несудимого
засуджено за ч. 1 ст.120 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік
позбавлення волі.
Цивільні позови у справі вирішено.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 1 березня
2005 року вирок щодо ОСОБА_2. залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2. визнано винним у тому, що
внаслідок систематичного приниження людської гідності довів до
самогубства ОСОБА_3., що мало місце 3 жовтня 2003 року на АДРЕСА_1
у м. Львові. ОСОБА_2., не будучи власником земельної ділянки по
АДРЕСА_1 у м. Львові, маючи достовірні відомості про те, що
Галицьким районним судом м. Львова розглядається цивільна справа
за позовом Львівської міськрайонної прокуратури в інтересах сім'ї
ОСОБА_4 до Львівської міської Ради про визнання недійсним
проведеного аукціону від 4.07.2003 року про продаж земельної
ділянки по АДРЕСА_1 у м. Львові, яка придбана ПП "Тілець", також
знаючи про те, що ухвалою того ж суду від 2.07.2003 року було
заборонено міській Раді продаж земельної ділянки за вказаною
адресою до вирішення справи по суті, протягом серпня-жовтня 2003
року неодноразово особисто, а також з допомогою інших осіб,
приходив на спірну ділянку, де у грубій формі вимагав від
потерпілого ОСОБА_3. передачі ключів від воріт і надання доступу
до земельної ділянки, умисно не реагував на прохання останнього
дочекатись остаточного вирішення спору, не руйнувати сад, що є для
нього дорогим, розпочав будівельні роботи по влаштуванню паркана.
Внаслідок таких дій засудженого, що принижували людську гідність
ОСОБА_3., останній 3 жовтня 2003 року облив себе бензином і
підпалив. Від отриманих ушкоджень ОСОБА_3. помер.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1., посилаючись на
неправильну кваліфікацію дій засудженого, та м'якість призначеного
покарання, просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_2. судові
рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.
Засуджений ОСОБА_2. у касаційній скарзі, посилаючись на
однобічність та неповноту судового слідства, а також на
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи,
просить скасувати постановлені у справі судові рішення, а справу
направити на нове розслідування.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 1 березня
2005 року вирок щодо ОСОБА_2. залишено без зміни.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія
суддів вважає, що у касаційні скарги засудженого ОСОБА_2. та
потерпілої ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, органами досудового
слідства ОСОБА_2. було пред'явлено обвинувачення у тому, що він,
будучи службовою особою, перевищив службові повноваження, тобто
вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та
повноважень, які заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом
правам та інтересам окремих громадян, або державним інтересам і
такі дії спричинили тяжкі наслідки.
Державним обвинувачем по кримінальній справі постановою від
20 грудня 2004 року було змінено обвинувачення в суді:
постановлено перекваліфікувати дії ОСОБА_2. з ч. 3 ст. 365 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
та пред'явити йому обвинувачення за ч.1 ст.
120 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Вироком суду ОСОБА_2. засуджено за ч.1ст.120 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Ухвалою апеляційного суду вирок щодо ОСОБА_2. залишено без
зміни.
У відповідності до ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
однією з
підстав для скасування або зміни вироку, ухвали, є неправильне
застосування кримінального закону.
Суд першої інстанції, дійшовши висновку про необхідність
кваліфікувати дії ОСОБА_2 за ст. 120 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
вказав, що останній внаслідок систематичного приниження людської
гідності, довів потерпілого ОСОБА_3. до самогубства.
Iз перевірених матеріалів справи вбачається, що спірну
ділянку було придбано у липні місяці 2003 року приватним
підприємством "Тілець", директором якого є ОСОБА_2., що
підтверджується договором купівлі -продажу від 8 липня 2003 року
і зустріч засудженого з потерпілим ОСОБА_3 та розмова між ними з
приводу вказаної ділянки, відбулась лише один раз. Зазначене
свідчить про відсутність такої ознаки злочину, як систематичність.
Апеляційний суд при розгляді справи, не надав належної уваги
вищезазначеним обставинам, вказавши в ухвалі, що вина засудженого
ОСОБА_2. у вчиненні інкримінованих йому злочинних дій при вказаних
у вироку обставинах, повністю доведена.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду
апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а кримінальна справа
направленню на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1. та засудженого ОСОБА_2.
задовольнити частково
Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 1 березня
2005 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий
апеляційний розгляд.
С у д д і:
Синявський О.Г. С.Д.Пекний Федченко О.С.