У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Заголдного В.В.

     суддів

     Пивовара В.Ф., Селівона О.Ф.

     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  21  грудня  2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1
на постановлені щодо нього судові рішення.

     Вироком   Амур-Нижньодніпровського    районного    суду    м.
Дніпропет-ровська від 14 жовтня 2005 року

     ОСОБА_1, раніше не судимого, -

     засуджено:

     -  за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  4
роки позбавлення волі;

     -  за  ч.  1  ст.  187  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3  роки
позбавлення волі.

     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів ОСОБА_1 остаточно визначено 4 роки 3  місяці  позбавлення
волі.

     Ухвалою Апеляційного суду  Дніпропетровської  області  від  5
січня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

     ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він  6  травня  2005  року,
приблизно об 11 годині, на  території  IНФОРМАЦIЯ_1  по  АДРЕСА_1,
вчинив напад на ОСОБА_2 з метою заволодіння її майном, поєднаний з
погрозою   застосування   насильства,   небезпечного   для   життя
потерпілої, під  час  якого  заволодів  її  золотим  ланцюжком  та
кулоном на суму 4000 грн.

     Крім того, 7 червня 2005 року, приблизно о 16 годині, ОСОБА_1
поблизу будинку АДРЕСА_2,  повторно  намагався  відкрито  викрасти
золотий ланцюжок ОСОБА_3  вартістю  2000  грн.,  проте  злочин  не
закінчив  з  незалежних  від  його  волі  причин,   оскільки   був
затриманий працівниками міліції.

     У  касаційній  скарзі  засуджений  ОСОБА_1,  посилаючись   на
неповне врахування судом усіх обставин, які пом'якшують покарання,
просить, як убачається зі змісту скарги, судові рішення щодо нього
змінити, пом'якшивши призначене покарання та застосувавши  ст.  75
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи
касаційної скарги, колегія  суддів  вважає,  що  касаційна  скарга
задоволенню не підлягає.

     Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у  вчиненні
злочинів, за які його  засуджено,  та  кваліфікація  його  дій  не
оспорюються в касаційній скарзі  та  підтверджені  розглянутими  в
судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

     Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186; ч.  1  ст.  187  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         кваліфіковані правильно.

     Мінімальне   покарання   ОСОБА_1,    передбачене    санкціями
зазначених статей призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , з урахуванням  ступеню  тяжкості  вчинених  злочинів,
особи винного та обставин, які пом'якшують покарання, у тому числі
й тих,  на  які  посилається  засуджений  у  скарзі.  Підстав  для
пом'якшення  покарання  із  застосуванням  ст.   75   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
         колегія суддів не вбачає.

     На підставі наведеного  та  керуючись  ст.  394  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                        у х в а л и л а :

     У   задоволенні   касаційної   скарги   засудженого   ОСОБА_1
відмовити.

                           С у д д і :

            Заголдний В.В.  Пивовар В.Ф.  Селівон О.Ф.