У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Селівона О.Ф.,
суддів Пивовара В.Ф., Заголдного В.В.
за участю прокурора Сушко Т.М.
розглянула в судовому засіданні 21 грудня 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на
вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Донецької області від 18 жовтня 2005 року щодо
ОСОБА_1
Вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області
від 04 липня 2005 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження, уродженця м. Славянська, Донецької
області, раніше не судимого
засуджено:
- за ч. 4 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням ст.
69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з
обліком, зберіганням, управлінням та розпорядженням матеріальними
цінностями, строком на 2 роки;
- за ч. 2 ст. 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з
обліком, зберіганням, управлінням та розпорядженням матеріальними
цінностями, строком на 1 рік.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим
остаточно ОСОБА_1 призначено 5 років позбавлення волі з
позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обліком,
зберіганням, управлінням та розпорядженням матеріальними
цінностями, строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено
від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим
строком 2 роки та з покладенням на нього обов'язку, передбаченого
п.3 ч.1 ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вега-ЛТД"
23.910 грн. 60 коп. на відшкодування майнової шкоди.
Згідно з цим вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні
злочинів за таких обставин.
ОСОБА_1, працюючи IНФОРМАЦIЯ_2 ВДС БЕЗ Артемівського МВ УМВС
України в Донецькій області, і будучи службовою особою, 08 жовтня
1998 року разом з іншими працівниками МВ прибув на територію ВАТ
"Донецький машинобудівний завод "Експеримент" (далі ВАТ "ДМЗ
"Експеримент"), у якого ТОВ IНФОРМАЦIЯ_4 орендувало приміщення. На
підставі постанови слідчого про виїмку по порушеній кримінальній
справі вони провели виїмку у ТОВ IНФОРМАЦIЯ_4 4,08 тонни
скребкового ланцюга та 303 погонних метра круглоланкового ланцюга
загальною вартістю 23910,6 грн., які належали ТОВ IНФОРМАЦIЯ_4.
Зазначене майно було передане на зберігання керівництву ВАТ.
29 грудня 1998 року кримінальну справу, у якій проведено цю
слідчу дію, було закрито на підставі п.8 ст.6 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
у зв'язку із смертю обвинуваченого.
У ОСОБА_1, який здійснював оперативний супровід даної
кримінальної справи і достовірно знав про місце знаходження
вилученого майна, з часу закриття кримінальної справи до 29
березня 2000 року виник злочинний умисел на заволодіння цими
ланцюгами шляхом обману та зловживання довірою.
З цією метою він на бланку Артемівського МВ ГУМВС України в
Донецькій області виготовив листа від імені начальника
Артемівського МВ, датованого IНФОРМАЦIЯ_3, про відпуск з
відповідального зберігання вилучених металевих ланцюгів та
підробив у цьому листі підпис начальника Артемівського МВ.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1
домовився з невстановленими особами про вивіз ланцюгів з території
ВАТ "ДМЗ "Експеримент".
30 березня 2000 року ОСОБА_1 прибув з невстановленими
слідством особами до ВАТ "ДМЗ "Експеримент", представився
керівництву підприємства IНФОРМАЦIЯ_2 ВДС БЕЗ Артемівського МВ та
надав підроблений ним лист з метою заволодіння чужим майном.
Будучи введеним в оману, керівництво ВАТ "ДМЗ "Експеримент"
видало ОСОБА_1. 4,08 тонни скребкового ланцюга та 303 метра
круглоланкового ланцюга, якими той розпорядився на свій розсуд.
Своїми діями по заволодінню чужим майном загальною вартістю
23910,6 грн. засуджений заподіяв ТОВ IНФОРМАЦIЯ_4 шкоду в особливо
великих розмірах.
При заволодінні чужим майном ОСОБА_1 використав службове
становище всупереч інтересам служби з корисливих мотивів, що
заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним,
громадським інтересам та інтересам юридичних осіб і спричинило
тяжкі наслідки, та вчинив службове підроблення, виготовивши
підроблений лист від імені начальника Артемівського МВ.
Вироком колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Донецької області від 18 жовтня 2005 року
апеляцію засудженого ОСОБА_1, в якій він ставив питання про
скасування вироку та закриття справи за відсутність в його діях
складу злочину, залишено без задоволення; апеляцію прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, у якій
ставилось питання про скасування вироку місцевого суду у зв'язку з
м'якістю призначеного ОСОБА_1 покарання та ухвалення нового вироку
про засудження ОСОБА_1 за сукупністю злочинів на 6 років
позбавлення волі, задоволено частково. Вирок місцевого суду в
частині звільнення ОСОБА_1 на підставі ст.75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
від відбування додаткового покарання з випробуванням
скасовано.
Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим до покарання,
призначеного судом першої інстанції зі звільненням його на
підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
від відбування основного
покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та з
покладенням на нього обов'язку, передбаченого п.3 ч.1 ст.76 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
У касаційному поданні ставиться питання про скасування вироку
апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і направлення справи на новий
апеляційний розгляд з тих мотивів, що суд першої інстанції
призначив ОСОБА_1 покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості
вчиненого засудженим злочину та його особі внаслідок м'якості і
без належних підстав звільнив ОСОБА_1 від відбування покарання з
випробуванням, а апеляційний суд, задовольняючи апеляцію прокурора
частково, необгрунтовано визнав доводи апеляції про це
безпідставними.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала
касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи подання, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційне
подання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у
вироку злочинів підтверджується дослідженими в судовому засіданні
доказами і у касаційному подані не заперечується.
Скасовуючи вирок суду першої інстанції в частині звільнення
ОСОБА_1 від відбування додаткового покарання з випробуванням,
апеляційний суд прийшов до правильного висновку, що таке рішення
суперечить вимогам ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, згідно з якою
звільнення від відбування покарання з випробуванням полягає у
звільненні лише від відбування основного покарання.
При призначенні покарання суди першої та апеляційної
інстанцій врахували ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про
особу засудженого, який позитивно характеризується, злочини вчинив
вперше, має неповнолітню дитину, звільнився з органів внутрішніх
справ, працює, що з часу вчинення злочинів пройшло декілька років
і за цей час інших правопорушень він не вчиняв. За таких підстав
апеляційний суд Донецької області прийшов до правильного висновку
про те, що звільнення ОСОБА_1 від відбування основного покарання з
випробуванням є обгрунтованим.
Разом з тим, перевіряючи справу, колегія суддів вважає за
необхідне вийти за межі касаційних вимог в порядку ст. 395 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Так, згідно зі ст.12 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
злочин,
передбачений ч.2 ст.366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за вчинення якого
засуджено ОСОБА_1, за класифікацією є злочином середньої тяжкості.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
особа
звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня
вчинення нею злочину середньої тяжкості і до дня набрання вироком
законної сили минуло п'ять років.
Дані про те, що ОСОБА_1 ухилявся від слідства та суду чи в
період цього строку вчинив новий злочин, в матеріалах справи
відсутні.
Згідно з вироком ОСОБА_1 вчинив злочини 29-30 березня 2000
року, а вирок судом першої інстанції ухвалено 04 липня 2005 року
Таким чином, на час ухвалення вироку судом першої інстанції з
дня вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, пройшло більше п'яти років, і за таких
обставин його необхідно було звільнити від кримінальної
відповідальності за цей злочин у порядку, передбаченому ст.11-1
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Відповідно до вимог ст.400-1 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
касаційний суд, встановивши обставини, передбачені ст.11-1 цього
Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває справу.
Оскільки строк давності притягнення ОСОБА_1 до кримінальної
відповідальності за ч.2 ст.366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
закінчився
ще на момент засудження його за цим законом вироком місцевого
суду, а апеляційний суд залишив це поза увагою, то підлягають
скасування як вирок місцевого, так вирок апеляційного суду в
частині засудження ОСОБА_1 за ч.2 ст.366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 395, 396, 400-1
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді
справи судом апеляційної інстанції, залишити без задоволення.
В порядку ст.395 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
вирок Артемівського
міськрайонного суду Донецького області від 04 липня 2005 року та
вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Донецької області від 18 жовтня 2005 року щодо
ОСОБА_1 в частині засудження його за ч.2 ст.366 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
скасувати, а справу в цій частині закрити у зв'язку із
закінченням строків давності.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за сукупністю злочинів,
передбачених ч.4 ст.190 та ч.2 ст.364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5
років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади,
пов'язані з обліком, зберіганням, управлінням та розпорядженням
матеріальними цінностями, строком на 2 роки та звільненим на
підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
від відбування основного
покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та з
покладенням на нього відповідно до ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
обов'язку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про
зміну місця проживання, роботи.
В решті вирок залишити без змін.
Судді:
Селівон О.Ф. Пивовар В.Ф. Заголдний В.В.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України О.Ф.Селівон