У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Заголдного В.В.

     суддів

     Пивовара В.Ф., Селівона О.Ф.

     за участю прокурора

     Сорокіної О.А.

     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  21  грудня  2006
року кримінальну справу за касаційним поданням першого  заступника
прокурора Волинської області на вирок Маневицького районного  суду
Волинської області від 24 червня 2005 року, яким

     ОСОБА_1, раніше не судимого, -

     засуджено  за  ч.  1  ст.  121  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
           із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки  позбавлення
волі.

     На підставі ст.  96  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          щодо  ОСОБА_1.
застосовано примусове лікування від алкоголізму.

     В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1. не розглядалася.
     ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 2  квітня  2005  року,
приблизно о 20 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,
поблизу  будинку  ОСОБА_2  у   с.  Четвертня  Маневицького  району
Волинської області, на грунті особистих  неприязних  стосунків  до
ОСОБА_3., які виникли із-за  ревнощів  до  дружини,  умисно  наніс
останньому 5-7 ударів штахетиною по голові, заподіявши потерпілому
тяжкі  тілесні  ушкодження,  небезпечні   для   життя   в   момент
заподіяння.

     У касаційному поданні ставиться питання про зміну зазначеного
вироку у зв'язку  з  безпідставністю  застосування  щодо  ОСОБА_1.
примусового лікування від алкоголізму.

     Заслухавши доповідача, прокурора,  яка  підтримала  касаційне
подання,  перевіривши  матеріали  справи  та  доводи   касаційного
подання, колегія суддів  вважає,  що  касаційне  подання  підлягає
задоволенню.

     Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчиненні
злочину, за який його  засуджено,  та  кваліфікація  його  дій  не
оспорюються в касаційному поданні та підтверджені  розглянутими  в
судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

     Дії  ОСОБА_1.  за  ч.  1  ст.  121  КК  України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        
кваліфіковані правильно.

     Покарання йому призначено  з  додержанням  вимог  ст.  65  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Разом  з  тим,  суд  неправильно  застосував  щодо   ОСОБА_1.
примусове лікування від алкоголізму.

     Відповідно до ч. 1 ст. 96 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          примусове
лікування може бути застосоване судом, незалежно від  призначеного
покарання до  осіб,  які  вчинили  злочин  та  мають  хворобу,  що
становить небезпеку для здоров'я інших осіб.

     Згідно  з  "Основами  Законодавства   України   про   охорону
здоров'я"  ( 2801-12 ) (2801-12)
          від  19  листопада  1992  року   хронічний
алкоголізм до таких хвороб не належить і є  соціально  небезпечним
захворюванням.

     Отже, суд не мав законних підстав для призначення засудженому
примусового  лікування.  Тому  зазначене  рішення  районного  суду
підлягає зміні.

     На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                         у х в а л и л а:

     Касаційне подання прокурора Волинської області задовольнити.
     Вирок Маневицького районного суду Волинської області  від  24
червня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити.

     Виключити з вироку вказівку про застосування на підставі  ст.
96 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до ОСОБА_1.  примусового  лікування  від
алкоголізму.

     У решті вирок залишити без змін.

                           С у д д і :

            Заголдний В.В.  Пивовар В.Ф.  Селівон О.Ф.