У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Редьки А.I.,
суддів
Мороза М.А., Лавренюка М.Ю.,
за участю прокурора
Глибченко Т.Г.,
адвоката засудженого
ОСОБА_1., та ОСОБА_2.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 грудня 2006
року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого
ОСОБА_2., адвокатів ОСОБА_1., ОСОБА_3. на вирок Апеляційного суду
АР Крим від 19 вересня 2006 року.
Вироком Ялтинського міського суду АР Крим від 17 липня 2006
року
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
не судимого,
засуджено за ст. 124 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
обмеження волі, а на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_4 2000 грн.
моральної шкоди.
ОСОБА_2. засуджено за те, що він 13 червня 2004 року близько
3 години біля ресторану "Мак-Дональдс" по вул. Леніна в м. Ялті.
під час конфлікту, який виник з раніше незнайомим ОСОБА_4., наніс
останньому, невстановленим слідством предметом, декілька ударів по
голові, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження.
Вироком Апеляційного суду АР Крим від 19 вересня 2006 року
злочинні дії ОСОБА_2. перекваліфіковано зі ст. 124 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на ч. 1 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і призначено
покарання 5 років позбавлення волі.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2.
просить скасувати вирок апеляційного суду, перекваліфікувати його
дії на ст. 124 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та призначити покарання із
застосуванням ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. ОСОБА_2. вважає, що
суд поверхово дослідив матеріали справи, не з'ясував протиріччя в
доказах, безпідставно перекваліфікував його дії на ст. 121 ч. 1 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
та призначив покарання, яке не відповідає
тяжкості вчиненого злочину і особі винного.
Адвокат ОСОБА_1. у касаційній скарзі зазначає, що апеляційний
суд недостатньо дослідив матеріали справи, не встановив механізм
спричинення тілесних ушкоджень потерпілому та послався на висновок
експерта №НОМЕР_1, який суперечить іншим доказам у справі. Вважає
необхідним проведення додаткової судово-медичної експертизи та
просить скасувати вирок Апеляційного суду, а справу направити на
новий апеляційний розгляд.
Адвокат ОСОБА_3. у касаційній скарзі просить скасувати вирок
апеляційного суду та залишити в силі вирок Ялтинського міського
суду, яким ОСОБА_2. засуджено за ст. 124 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
посилаючись на те, що ОСОБА_4 був ініціатором конфлікту, вимагав
гроші у ОСОБА_2, першим наніс удар, а ОСОБА_2, захищаючись,
перевищив межі необхідної оборони. Вважає, що колегія суддів при
призначенні покарання не урахувала всі обставини, які пом'якшують
покарання ОСОБА_2.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення
касаційних скарг без задоволення, пояснення засудженого ОСОБА_2.
та його захисника ОСОБА_1., які підтримали касаційні скарги,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних
скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому
задоволенню.
Iз матеріалів справи убачається, що висновок про доведеність
винуватості ОСОБА_2, у вчиненні зазначеного злочину, суд
обгрунтував дослідженими у судовому засіданні доказами, у тому
числі, показаннями потерпілого ОСОБА_4 про обставини заподіяних
йому тілесних ушкоджень. Ці показання потерпілого узгоджуються із
даними протоколу відтворення обстановки і обставин події,
показаннями свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., даними висновку
судово-медичної експертизи.
Сукупність зазначених доказів, яким судом дана належна
оцінка, спростовує доводи засудженого та захисників про недостатнє
дослідження матеріалів справи.
Апеляційним судом обгрунтовано перекваліфіковано злочинні дії
ОСОБА_2 на ч. 1 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки висновки
суду першої інстанції про перевищення ОСОБА_2 меж необхідної
оборони не підтверджені матеріалами справи і суперечать
встановленим обставинам.
Доводи у касаційних скаргах про те, що висновок
судово-медичної експертизи суперечать матеріалам справи та судом
не встановлено механізм заподіяних тілесних ушкоджень
потерпілому, є безпідставними.
Судом апеляційної інстанції перевірялися доводи засудженого
ОСОБА_2, аналогічні тим, що викладені у касаційних скаргах
адвокатів і засудженого, про те, що потерпілий отримав тілесні
ушкодження при падінні.
Викладені у вироку мотиви визнання цих доводів
безпідставними, колегія суддів вважає аргументованими, такими, що
відповідають матеріалам справи.
Процесуальних порушень, які могли б вплинути на законність та
обгрунтованість вироку, не встановлено.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання, апеляційний суд урахував
ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого і
обгрунтовано прийшов до висновку, що його виправлення і
перевиховання можливе в місцях позбавлення волі.
Але, зважаючи на наявність декількох обставин, які
пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості
вчиненого злочину, що наведені у вироку суду першої інстанції,
колегія суддів вважає можливим застосувати до засудженого ст. 69
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та призначити йому покарання нижче від
найнижчої межі, передбаченої ч. 1 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів,
у х в а л и л а:
касаційні скарги засудженого ОСОБА_2., адвокатів ОСОБА_1.,
ОСОБА_3. задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду АР Крим від 19 вересня 2006 року щодо
засудженого ОСОБА_2 у частині призначеного покарання змінити і з
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
пом'якшити йому
покарання до 3 років позбавлення волі.
У решті вирок залишити без зміни.
судді:
Редька А.I. Лавренюк М.Ю. Мороз М.А.