У х в а л а
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
      Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
                 у кримінальних справах у складі:
 
     головуючого, судді
     Редьки А.I.
     суддів
     Мороза М.А. та Лавренюка М.Ю.
     за участю прокурора
     Микитенка О.П.
     засудженого потерпілої  захисника та адвоката
     ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
 
     розглянула в судовому засіданні 21  грудня  2006  року  в  м.
Києві  кримінальну  справу  за  касаційним   поданням   прокурора,
касаційними скаргами потерпілих  ОСОБА_6  і  ОСОБА_5,  засудженого
ОСОБА_1 та його захисників ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на вирок Апеляційного
суду Вінницької області від 20 липня 2006 року, яким засуджено:
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
     немаючого судимості,
     за ч. 2  ст.  289  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  шість  років
позбавлення  волі  з  конфіскацією  всього  майна,  яке   є   його
власністю, за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  чотири  роки
позбавлення волі, за ч. 1 ст. 155 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  два
роки позбавлення волі, за п. 9 ч. 2 ст. 115 на  п'ятнадцять  років
позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  три
роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
за сукупністю злочинів ОСОБА_1  визначено  остаточне  покарання  -
п'ятнадцять років позбавлення волі з  конфіскацією  всього  майна,
яке є його власністю;
     За ст. 304  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  виправдано  за
недоведеністю участі у вчиненні злочину;
     ОСОБА_7,
     IНФОРМАЦIЯ_2 народження,
     немаючого судимості,
     за  ч.  1  ст.  396  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  один   рік
позбавлення волі,
     Суд визнав, що ОСОБА_1 тричі на весні 2002 року у  м.  Ямполі
за  попередньою  змовою  з  іншими  особами  проникав  до  гаражів
місцевих жителів і незаконно заволодівав  транспортними  засобами.
Так, 28 квітня і  в  ніч  на  22  травня  він  разом  із  ОСОБА_10
заволоділи автомобілями "ВАЗ-21-06" НОМЕР_1 вартістю 2.543 грн.  і
"ВАЗ-2107" НОМЕР_2 вартістю 5.605 грн.,  що  належать,  відповідно
ОСОБА_8 та ОСОБА_9.  У ніч на 27 травня ОСОБА_1 разом із  ОСОБА_10
і ОСОБА_11  заволоділи  автомобілем  "ВАЗ-2109"  НОМЕР_3  вартістю
8.955  грн.,  що  належить  ОСОБА_12,  та   іншим   майном   цього
потерпілого на суму 139 грн.,
     Протягом жовтня - листопада 2003  року  ОСОБА_1  із  ОСОБА_13
неодноразово проникали до будинку мешканця м.  Ямполя  ОСОБА_14  і
викрали майно потерпілого на суму 482 грн.
     4 липня 2005 року ОСОБА_1 на березі р. Дністер учинив статеві
зносини з чотирнадцятирічною ОСОБА_15.
     9 липня цього ж  року  ОСОБА_1  посварився  з  неповнолітньою 
ОСОБА_15 на  черговій  зустрічі,  що  відбувалася  в  лісопосадці,
неподалік кам'яного знаку IНФОРМАЦIЯ_3 на автошляху м. Ямпіль - с.
Біла.  Потерпіла  заявила  ОСОБА_1,  що  повідомить  про   статеві
стосунки з ним своїй матері, а той злякався відповідальності  і  з
тим, щоб приховати цей злочин,  напав  на  потерпілу  і  футболкою
задушив її. Після цього він разом із ОСОБА_7 закопали труп убитої.
     У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування
вироку.  Твердить,  що  справу  розглянуто  неповно,   а   ОСОБА_7
призначено  надмірно  м'яке  покарання.   Зазначає,   що   ОСОБА_1
безпідставно виправдано за ст. 304 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        . Суд, на
думку прокурора, мав призначати повторну комісійну  судово-медичну
експертизу для спростування версії засудженого щодо причин  смерті
неповнолітньої ОСОБА_15.
     У касаційній  скарзі  потерпілі  ОСОБА_6  і  ОСОБА_5  просять
скасувати вирок щодо обох засуджених через м'якість призначених їм
покарань.
     Захисник ОСОБА_3 у касаційній скарзі просить скасувати  вирок
і направити справу на додаткове розслідування. Вважає,  що  справа
про вбивство потерпілої сфабрикована. Твердить, що до цих злочинів
ОСОБА_1 непричетний.
     Захисник - адвокат ОСОБА_4 теж  просить  скасувати  вирок,  а
справу - направити на додаткове розслідування. Вважає,  що  справу
розглянуто однобічно, неповно і незаконним складом суду. На  думку
захисника,  органи  досудового  слідства  не  встановили   мотивів
убивства потерпілої.   Засуджений  ОСОБА_1   у  касаційній  скарзі
ставить питання про скасування  вироку  і  направлення  справи  на
додаткове розслідування. Підкреслює,  що  він  обмовляв  себе  під
тиском працівників слідства, а насправді цих злочинів  не  вчиняв.
Потерпіла загинула внаслідок падіння з мотоцикла. Він ставить  під
сумнів і  висновки  судово-медичної  експертизи  та  наполягає  на
проведенні повторного дослідження цього питання.
     Заслухавши доповідь  судді  Верховного  Суду  України,  думку
прокурора, який частково підтримав доводи  касаційного  подання  і
вважав за необхідне вирок скасувати, а справу - направити на новий
судовий розгляд, виступи потерпілої ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1
і  його  захисників,  які  підтримали  доводи  касаційних   скарг,
перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг,
колегія суддів дійшла до наступного.
     З матеріалів справи видно, що  під  час  досудового  слідства
колегія суддів судової палати з  кримінальних  справ  Апеляційного
суду Вінницької області, у складі якої був суддя  Гуцол  П.П.,  за
апеляцією прокурора розглядала питання,  пов'язане  з  відмовою  в
обранні  запобіжного   заходу   засудженому   ОСОБА_1(ухвала   від
6.01/2004 р., справа № 10-205/2003 р.).
     При  розгляді  кримінальної  справи  по  суті  щодо   ОСОБА_1
Апеляційним судом Вінницької області у складі суду був  той  самий
суддя Гуцол П.П., котрий брав  участь  у  вирішенні  питання  щодо
обрання запобіжного заходу ОСОБА_1. Це суперечить п. 2-1) ч. 1 ст.
54 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , згідно з  якою  суддя  не  може  брати
участь в розгляді кримінальної справи, якщо він під час досудового
слідства справи  вирішував  питання,  в  тому  числі  пов'язані  з
обранням, зміною  чи  скасуванням  запобіжних  заходів.  Зазначене
порушення  кримінально-процесуального  закону  є   істотним,   яке
відповідно до ст. 367  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
          тягне  за  собою
обов'язкове скасування вироку.
     За таких обставин вирок щодо засуджених підлягає  скасуванню,
а справа - направленню на новий судовий  розгляд,  під  час  якого
належить усунути зазначені недоліки і розглянути справу  у  повній
відповідності з положеннями чинного законодавства, звернувши увагу
і на доводи касаційних скарг.
     На підставі наведеного та керуючись ст. 394 - 398 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
                            ухвалила:
     касаційне  подання  прокурора,  касаційні  скарги  потерпілих
ОСОБА_6 і ОСОБА_5, засудженого ОСОБА_1 та його захисників  ОСОБА_3
і ОСОБА_4 задовольнити частково.
     Вирок Апеляційного суду Вінницької області від 20 липня  2006
року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_7 скасувати, а  справу  -  направити  на
новий судовий розгляд.
                              судді:
             Редька А.I.  Мороз М.А.   Лавренюк М.Ю.