У  Х  В  А  Л  А
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі :
     головуючого    Селівона О.Ф.,
     суддів  Пивовара В.Ф.,  Заголдного В.В. 
     за участю прокурора  Сухарєва О.М.
     розглянула в судовому засіданні 21 грудня 2006 року у м.Києві
кримінальну  справу  за  касаційним  поданням  першого  заступника
прокурора Харківської області на вирок Куп'янського міськрайонного
суду Харківської області від 21 листопада 2005 року, яким
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
     уродженця АДРЕСА_1
     Куп'янської міськради Харківської області,
     відповідно до ст.89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         такого, що не  має
судимості,
     засуджено:
     - за ч.2 ст.307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5 років позбавлення
волі з конфіскацією 1/6 частини майна, яке є його власністю;
     - за ч.2 ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки  позбавлення
волі.
     На  підставі  ст.70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів  ОСОБА_1.  призначено  5   років   позбавлення   волі   з
конфіскацією 1/6 частини майна, яке є його власністю.
     На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1.  звільнено
від відбування покарання з випробуванням  з  іспитовим  строком  3
роки та з покладенням на нього обов'язків,  передбачених  п.3  ч.1
ст.76 цього Кодексу.
     Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь  НДЕКЦ  при  УМВС
України на Південній залізниці 156 грн. 92 коп. судових витрат  за
проведення експертиз.
     В апеляційному порядку справа не розглядалась.
     Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що  він  21  серпня
2005 року, о 16 год., знаходячись на території току СТОВ "Надія" в
АДРЕСА_2 Куп'янського району Харківської області, зірвав листя  та
верхівки з 5 кущів дикоростучої  коноплі,  які  переніс  до  місця
свого проживання в АДРЕСА_1  цього  ж  населеного  пункту,  де  їх
частково висушив та зберігав як для особистого вживання, так  і  з
метою збуту.
     25 серпня 2005 року, о 18 год. ОСОБА_1. в будинку №АДРЕСА_3 в
м.Куп'янську Харківської області незаконно збув ОСОБА_2. зазначену
речовину  рослинного  походження,  яка  є   особливо   небезпечним
наркотичним засіб - канабісом (маріхуаною) вагою у висушеному виді
1,9 г.
     Крім того, 30 серпня 2005 року, о 20 год. 30 хв. ОСОБА_1. при
його затриманні працівниками міліції поблизу залізничного переїзду
станції Кирилівка, 825 км Південної залізничної дороги  викинув  у
домоволодіння  №АДРЕСА_4  Харківської  області  пакет  з  особливо
небезпечним наркотичним засобом - канабісом (маріхуаною) загальною
вагою  у  висушеному  виді  236  г,  звідки  його  було   вилучено
працівниками міліції.
     У касаційному поданні ставиться питання про зміну вироку щодо
ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального
закону, оскільки суд залишив поза увагою вимоги ст.77  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , яка встановлює  вичерпний  перелік  видів  додаткових
покарань,  які  можуть  бути  призначені  у  разі  звільнення  від
відбування покарання з випробуванням,  і  конфіскації  майна,  яку
призначено ОСОБА_1., цим переліком не передбачено.
     Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав  подання  та
вважав за необхідне  в  порядку  ст.395  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        
перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з  ч.2  на  ч.1  ст.309  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , перевіривши матеріали справи  та  обговоривши  доводи
подання, колегія суддів вважає,  що  касаційне  подання  необхідно
задовольнити з таких підстав.
     Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його  засуджено,
та правильність кваліфікації його дій підтверджується дослідженими
і належно оціненими судом доказами та  у  касаційному  поданні  не
заперечується.
     У поданні також не заперечується  обгрунтованість  звільнення
ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Проте суд, звільняючи засудженого від відбування покарання  з
випробуванням, неправильно призначив додаткове  покарання  у  виді
конфіскації майна.
     Згідно зі ст.77 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          у  разі  звільнення
особи  від  відбування  покарання  з  випробуванням  можуть   бути
призначені додаткові покарання у виді  штрафу,  позбавлення  права
обіймати  певні  посади  або  займатися   певною   діяльністю   та
позбавлення військового,  спеціального  звання,  рангу,  чину  або
кваліфікаційного  класу.   Наведений   перелік   є   вичерпним   і
додатикового  покарання  у   виді   конфіскації   майна   ним   не
передбачено.
     Тому  з  вироку  необхідно   виключити   рішення   суду   про
призначення ОСОБА_1. за ч.2 ст.307 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          та  за
сукупністю  злочинів  додаткового  покарання  у  виді  конфіскації
майна.
     Колегія суддів вважає міркування прокурора  про  необхідність
перекваліфікації дій засудженого з ч.2 на ч.1  ст.309  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
           безпідставним,   оскільки,    як    визнано    судом
встановленим,  ОСОБА_1.,  незаконно   придбавши,   вигтовивши   та
зберігаючи наркотичний засіб, незаконно збув частину  його,  тобто
вчинив злочин, передбачений ст.307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , а решту
продовжував незаконно зберігати, що дає підстави для  кваліфікації
подальшого зберігання  наркотичного засібу без мети збуту  за  ч.2
ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     На підставі наведеного, керуючись ст.ст.395, 396 КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
                         у х в а л и л а:
     Касаційне поданням заступника прокурора  Харківської  області
задовольнити.
     Вирок Куп'янського міськрайонного  суду  Харківської  області
від  21 листопада 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити.
     Виключити з вироку рішення суду про призначення  ОСОБА_1.  за
ч.2 ст.307  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          та  за  сукупністю  злочинів
додаткового покарання у виді конфіскації 1/6 частини майна, яке  є
його власністю.
                              Судді:
          Селівон О.Ф.    Пивовар В.Ф.   Заголдний В.В.
     З оригіналом згідно:
     Суддя Верховного Суду України   О.Ф. Селівон