У х в а л а
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Глоса Л.Ф.
     суддів
     Пекного С.Д., Нікітіна Ю.I.
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві   19  грудня  2006
року року кримінальну справу за  касаційною   скаргою  засудженого 
ОСОБА_1.  на  вирок   Хустського  районного  суду    Закарпатської
області  від  25 червня  2005 року.
     Зазначеним вироком
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
     раніше судимого 2березня 2004 року Хустським  районним  судом 
Закарпатської  області  за  ч.1  ст.  185,  ч.3ст.185  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки  позбавлення  волі,  на  підставі  ст.75  КК
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          звільненого  від  відбування   покарання   з
випробуванням,з іспитовим строком 1 рік,
     засуджено :
     -  за ч.3 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3  роки  6  місяців
 позбавлення волі,
     -  за  ч.2  ст.  190  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на   2   роки
позбавлення волі,
     -  за  ч.2  ст.  186  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на   4   роки
позбавлення волі.
     На підставі ст.ст. 70, 71 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          остаточно
призначено  ОСОБА_1.  покарання  у  виді   4   років   6   місяців 
позбавлення волі.
     Зазначеним вироком засуджено також ОСОБА_2.,  судові  рішення
щодо якої не оскаржуються.
     Згідно з вироком  суду ОСОБА_1.  визнано винним  у  тому,  що
він з грудня 2004 року по березень 2005 року, перебуваючи в  стані
алкогольного  сп'яніння  вчинив  ряд  крадіжок  чужого   майна   з
проникненням, у тому  числі  повторно,  за  попередньою  змовою  з
ОСОБА_2.
     Крім того, 20 березня 2005  року,  приблизно  о  8-й  годині,
ОСОБА_1,  перебуваючи  в  стані  алкогольного  сп'яніння,  поблизу
автовокзалу  м.  Хуст,  шляхом  обману  та   зловживаючи   довірою
потерпілого ОСОБА_3.,  заволодів  мобільним телефоном, що  належав
останньому і втік  з  місця  події,  завдавши  потерпілому  своїми
діями  матеріальну шкоду на загальну суму  480грн.
     Також, 22 березня 2005 року, приблизно о 14 годині,  ОСОБА_1,
перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  знаходячись  на  вул.
Пірогова, в м. Хуст, маючи намір відкрито заволодіти чужим майном,
діючи умисно, повторно, двічі ударив рукою в  обличчя  потерпілого
ОСОБА_4., після чого  відібрав у  потерпілого  мобільний  телефон,
куртку та гроші,  завдавши  своїми  діями  останньому  матеріальну
шкоду на загальну суму 532 грн.
     Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 11 жовтня
2005 року вирок щодо ОСОБА_1.  залишено  без  зміни,  виключено  з
вироку  посилання  на  попередню  судимість   ОСОБА_1.,    як   на
обставину, що обтяжує покарання.
     У    касаційній     скарзі     засуджений,    не    оспорюючи
обгрунтованості  засудження  та  правильності   кваліфікації  дій, 
просить пом'якшити призначене йому покарання.
     Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної  скарги,
перевіривши матеріали справи, колегія суддів  вважає,  що   скарга
не підлягає задоволенню.
     З матеріалів  кримінальної   справи  вбачається,   що   судом
першої інстанції в порядку ст. 299 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
          було
визначено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та порядок  їх
дослідження.    За   згодою   учасників   судового   розгляду   не
досліджувалися в повному обсязі  докази  щодо  фактичних  обставин
справи, суд обмежився допитом  підсудного.  Перевіркою  матеріалів
справи встановлено, що суд  правильно встановив фактичні обставини
справи і дав вірну кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1.
     Безпідставними є доводи  у  касаційній  скарзі   про  те,  що
судом не було враховано дані про його особу.
     Підстави для пом 'якшення  засудженому  покарання   відсутні,
оскільки воно  відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та  даним
про його   особу,   враховано  також  обставини,  які  пом'якшують
покарання, у тому числі і ті, на  які  є  посилання  у  касаційній
скарзі.   Вважати   призначене  покарання  надто   суворим   немає
підстав.
     Керуючись ст.  394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
     у х в а л и л а :
     У  задоволенні   касаційної   скарги   засудженого    ОСОБА_1
відмовити .
     С у д д і :
     Глос Л.Ф.  Пекний С.Д.  Нікітін Ю.I.