У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Кармазіна Ю.М. і Паневіна В.О.,
за участю прокурора
Сушко Т.М.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 19 грудня
2006 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, що
брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, на
вирок Апеляційного суду Херсонської області від 26 вересня 2006
року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Суворовського районного суду міста Херсона від 24
липня 2006 року
ОСОБА_1, уродженця IНФОРМАЦIЯ_1, жителя міста Херсона, раніше
не судимого, -
було засуджено за ст. 364 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на п'ять років
позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з
адміністративно-розпорядчими функціями в кримінально-виконавчій
системі, за ст. 307 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з застосуванням
ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки і шість місяців
позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання - п'ять
років позбавлення волі з позбавленням права займати посади,
пов'язані з адміністративно-розпорядчими функціями в
кримінально-виконавчій системі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком три роки з покладенням на нього обов'язків повідомляти
органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і
роботи та періодично з'являтися до цих органів для реєстрації.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за
злочини, вчинені ним за таких обставин.
Він працював IНФОРМАЦIЯ_2 та був працівником правоохоронного
органу. 20 травня 2005 року близько 5-ї години 30 хвилин на полі
неподалік АДРЕСА_2 ОСОБА_1. назбирав сухого листя коноплі й
виготовив шляхом подрібнення особливо небезпечний наркотичний
засіб - канабіс у кількості 52,3 грами. У той же день він за
місцем проживання в будинку АДРЕСА_1 спакував наркотичний засіб в
поліетиленовий пакет і близько 8-ї години 10 хвилин, заступаючи на
чергування, проніс канабіс на територію виправної колонії з метою
збуту особам, які відбували там покарання. Однак, після
проходження контрольно-пропускного пункту наркотичний засіб у
нього було вилучено в приміщенні охоронюваної зони. У результаті
зловживання ОСОБА_1 владою було спричинено істотну шкоду
охоронюваним законом державним інтересам у виді підриву
авторитету і престижу державної установи виконання покарання -
Північної виправної колонії, дискредитації працівників даної
установи.
Розглядаючи кримінальну справу за апеляцією прокурора,
апеляційний суд Херсонської області скасував вирок Суворовського
районного суду міста Херсона від 24 липня 2005 року в частині
призначення міри покарання і постановив свій вирок від 26 вересня
2006 року, яким засудив ОСОБА_1 за ст. 364 ч. 3 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
з застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до
обмеження волі строком на три роки з позбавленням права займати
посади, пов'язані з адміністративно-розпорядчими функціями в
кримінально-виконавчій системі, строком на три роки з
конфіскацією однієї восьмої частини майна, яке є його власністю; а
за ст. 307 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з застосуванням ст. 69 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
до обмеження волі строком на два роки з
конфіскацією однієї восьмої частини майна, яке є його власністю.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді обмеження
волі строком на три роки з позбавленням права займати посади,
пов'язані з адміністративно-розпорядчими функціями в
кримінально-виконавчій системі, строком на три роки з конфіскацією
однієї восьмої частини майна, яке є його власністю. У решті цей же
вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Крім того, апеляційним судом винесено окрему ухвалу від 26
вересня 2006 року, якою доведено до відома прокурора Херсонської
області про недоліки в роботі працівників органів прокуратури.
На вирок Апеляційного суду Херсонської області прокурором,
який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції,
принесено касаційне подання, в якому порушено питання про
скасування цього вироку і направлення справи на новий апеляційний
розгляд. Прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 визначено
невиправдано м'яке покарання, яке не відповідає ступеню суспільної
небезпечності вчинених злочинів. На думку прокурора судом належним
чином не мотивовано застосування ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
про
призначення покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої
законом, а також не вирішено питання про призначення йому ще
одного додаткового покарання - позбавлення спеціального звання,
оскільки засуджений вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочини.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора
Сушко Т.М., яка підтримала касаційне подання, перевіривши
матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного
подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає.
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи та
зроблений обгрунтований висновок про доведеність винності ОСОБА_1
у вчиненні злочинів.
Такий висновок грунтується на зібраних у встановленому
порядку та перевірених судом доказах, що у поданні не оспорюється.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. ст. 307 ч. 2 і 364 ч. 3 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною і теж не заперечується
прокурором.
Що ж стосується міри покарання, то вона обрана судом ОСОБА_1
у відповідності до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з
урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних
про особу засудженого та всіх обставин справи, що пом'якшують його
відповідальність. У даному випадку міра покарання ОСОБА_1 є
необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових
злочинів. Зокрема, при призначенні покарання апеляційний суд
урахував позитивну характеристику ОСОБА_1, щире каяття і активне
сприяння розкриттю злочинів, його молодий вік, наявність
батька-інваліда. Наведені пом'якшуючі покарання обставини судом
правильно визнано як такі, що істотно знижували ступінь тяжкості
вчинених злочинів і давали підстави для призначення покарання
нижче від найнижчої межі, передбаченої законом. При цьому суд
чинного законодавства не порушив, навівши грунтовні мотиви
прийнятого рішення.
Як убачається із матеріалів справи, прокурор, який брав
участь в розгляді справи в суді першої інстанції, в апеляції
порушував питання про постановлення нового вироку і призначення
ОСОБА_1 покарання у виді трьох років обмеження волі з конфіскацією
майна та з позбавленням права займати посади, пов'язані з
виконанням адміністративно-розпорядчих функцій в
кримінально-виконавчій системі, і саме таке покарання визначив
апеляційний суд, розглянувши справу в межах наведених в апеляції
вимог.
Згідно з вимогами ст. 54 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
призначення
покарання у виді позбавлення спеціального звання не є
обов'язковим. У даному випадку суд, врахувавши обставини справи,
правильно не призначив його, а прокурор у апеляції питання про
необхідність призначення такого покарання не порушував.
Оскільки в касаційному поданні прокурора не наведено
переконливих доводів на обгрунтування невиправданої м'якості
призначеного ОСОБА_1 покарання, воно задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Касаційне подання прокурора, який брав участь в розгляді
справи в суді апеляційної інстанції залишити без задоволення, а
вирок Апеляційного суду Херсонської області від 26 вересня 2006
року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
Міщенко С.М. Кармазін Ю.М. Паневін В.О.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України Паневін В.О.