У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Короткевича М.Є.
суддів
Пекного С.Д., Нікітіна Ю.I.
за участю прокурора
Матюшевої О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 грудня 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької
області від 22 грудня 2005 року, яким
ОСОБА_1, уродженець IНФОРМАЦIЯ_1, раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними
засобами строком на 3 роки, за ч. 3 ст. 135 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю злочинів на 6 років позбавлення волі з
позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3
роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь: держави - 502
грн. 16 коп. судових витрат; ОСОБА_2 - 5000 грн. на відшкодування
матеріальної шкоди і 25000 грн. - моральної шкоди та 500 грн. за
послуги адвоката.
В апеляційному порядку вирок не оскаржувався.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 19
червня 2005 року близько 19-ї год. 30 хв., керуючи автомобілем
ГАЗ-3110 державний номер НОМЕР_1 і рухаючись зі швидкістю
приблизно 80 км/год., в районі АЗС по у Вінницької області порушив
п. п. 1.5, 12.1, 12.3 ПДР Уквул. Леніна в с. Серебрія
Могилів-Подільського районраїни, внаслідок чого допустив зіткнення
з велосипедистом ОСОБА_2., який рухався в попутному напрямку і
який внаслідок події отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні
для життя в момент їх отримання. Не надавши потерпілому допомоги,
ОСОБА_1 зник з місця ДТП.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3. просить скасувати
вирок у частині вирішення цивільного позову, оскільки він не є
власником автомобіля, і в частині засудження за ч. 3 ст. 135 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
через відсутність складу злочину. Також
просить застосувати ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Короткевича
М.Є., міркування прокурора про перекваліфікацію дій з ч. 3 на ч. 1
ст. 135 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, пом"якшення покарання і скасування
вироку в частині вирішення цивільного позову, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки
дорожнього руху, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження, і
залишенні в небезпеці відповідають фактичним обставинам справи,
обгрунтовані доказами, які об'єктивно досліджені і вірно оцінені
судом. Зокрема: показами свідка ОСОБА_4 про те, що 19 червня 2005
року біля 19-ї год. 30 хв. він на своєму автомобілі ГАЗ 3110
державний номер НОМЕР_1 під керування свого батько ОСОБА_1 їхали
зі швидкістю 80 км/год., коли проїжджали в районі дискотеки
"Iмперія" біля АЗС, пасажири, які сиділи на задньому сидінні
почали кричати, оскільки в цей час автомобіль зіткнувся з
велосипедом, який їхав в попутному напрямку, тоді батько, не
гальмуючи, поїхав далі, хоча всі просили його зупинитись;
потерпілого ОСОБА_2; законного представника потерпілого ОСОБА_2;
свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6., які в якості пасажирів їхали
автомобілем ГАЗ 3110, за кермом якого був ОСОБА_1, і біля
дискотеки "Iмперія" в районі АЗС автомобіль зіткнувся з
велосипедистом, який їхав у попутному напрямку, але ОСОБА_1
автомобіль не зупинив, а на великій швидкості поїхав далі; свідків
ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які показали, що у вечірній час 19 червня 2005
року вони, знаходячись у будинку АДРЕСА_1, почули сильний удар і
через незачинені двері побачили автомобіль "Волга", який їхав на
великій швидкості, а вийшовши, побачили на дорозі хлопця і метрів
10-12 від нього - пошкоджений велосипед, автомобіль при цьому, не
зупинившись, поїхав за межі села.
При кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 135 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
суд припустився помилки. Висновок суду про те, що
тяжкі наслідки настали для ОСОБА_2 в результаті залишення його в
небезпеці не грунтується на матеріалах справи.
Так, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1, порушуючи
правила безпеки дорожнього руху, вчинив наїзд на велосипедиста
ОСОБА_2, внаслідок чого той отримав тяжкі тілесні ушкодження,
небезпечні для життя в момент спричинення, що підтверджено
висновком судово-медичної експертизи.
Таким чином, небезпечний для життя стан потерпілого був
зумовлений дорожньо-транспортною подією, а не залишенням без
допомоги.
Тому дії ОСОБА_1 в цій частині слід кваліфікувати за ч. 1 ст.
135 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а не ч. 3 цієї норми.
При призначенні покарання суд не в повній мірі врахував
ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що
пом"якшують покарання. Тому колегія суддів вважає за можливе
пом"якшити покарання ОСОБА_1.
Крім того, вирішуючи питання про розв"язання цивільного
позову у даній кримінальній справі, суд не дотримався норм
цивільного законодавства, що встановлюють відповідальність за
відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Виходячи з положень ст. 1187 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, шкода,
завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка
на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Покладаючи обов"язок по відшкодуванню на засудженого ОСОБА_1,
суд не впевнився в тому, що він володіє певним правом по
відношенню до автомобіля, яким керував під час зіткнення.
Як видно зі свідчень ОСОБА_4 - сина засудженого, він є
власником автомобіля ГАЗ-3110 державний номер НОМЕР_1.
Оцінивши наведене, колегія суддів вважає, що суд формально
підійшов до встановлення належного цивільного відповідача, тому
судові рішення в цій частині підлягають скасуванню, а справа
поверненню на новий судовий розгляд у порядку цивільного
судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів -
у х в а л и л а :
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької
області від 22 грудня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 3 на ч. 1 ст. 135 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
і призначити йому за цим законом покарання 1
рік позбавлення волі, та пом"якшити міру покарання за ч. 2 ст. 286
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до 4 років позбавлення волі з позбавленням
права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, а на
підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю злочинів
остаточно визначити 4 роки позбавлення волі з позбавленням права
керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Цей же вирок у частині розв"язання цивільного позову
скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у порядку
цивільного судочинства в той же місцевий суд.
Судді:
Короткевич М.Є. Пекний С.Д. Нікітін Ю.I.