У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Короткевича М.Є.
суддів
Пекного С.Д., Нікітіна Ю.I.
Матюшевої О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 грудня 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області
від 22 лютого 2006 року, яким
ОСОБА_1, уродженець IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік
обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з
випробуванням на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з
іспитовим строком 1 рік і з покладенням обов'язків, передбачених
ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 165 грн.
70 коп. на відшкодування матеріальних збитків і 1500 грн. -
моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28
квітня 2006 року вирок залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 6
липня 2005 року близько 18-ї год. 30 хв. у смт. Магдалинівка
Дніпропетровської області на грунті неприязних стосунків,
нецензурно лаючись, завдав два удари кулаком у голову ОСОБА_2,
спричинивши тому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом
здоров"я.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить кримінальну
справу щодо нього закрити, оскільки він не наносив ОСОБА_2 побоїв.
Заслухавши доповідача, думку прокурора Матюшевої О.В. про
незаконність вироку, врахувавши письмові заперечення потерпілого
ОСОБА_2., обговоривши доводи касаційної скарги, та перевіривши
матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
засудженого підлягає частковому задоволенню.
Статтею 323 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
встановлено, що вирок
суду повинен бути законним і обгрунтованим, а оцінка доказів має
грунтуватися на всебічному, повному і об"єктивному розгляді всіх
обставин справи в їх сукупності.
Для цього у вироку повинні бути проаналізовані і оцінені всі
докази.
У даній справі судом не дотримано цих вимог закону.
Висновок суду про винність ОСОБА_3 грунтується на показах
потерпілого ОСОБА_2 про те, що 6 липня 2005 року об 18-й год. 30
хв. засуджений, підійшовши до нього з молотком у руці і ображаючи
його, двічі вдарив у висок, після чого він знепритомнів. У
результаті йому спричинено тілесні ушкодження у вигляді забою,
гематоми, припухлості м'яких тканин правого ока, посттравматичного
кон'юктивіту правого ока, які згідно з висновком судово-медичної
експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з
короткочасним розладом здоров'я.
Разом із тим, судом не первірені належним чином показання
ОСОБА_1 про те, що вранці 6 липня 2005 року він бачив на своїй
земельній ділянці ОСОБА_2., який косив траву, підходив до нього та
говорив, що дана ділянка виділена йому селищною радою, однак
тілесних ушкоджень тому він не наносив, а в час, на який вказує
потерпілий, він знаходився на сінокосі.
Натомість, суд поставився до показань ОСОБА_1 критично,
пославшись на те, що його винність доведена матеріалами справи,
зокрема свідченнями ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7.,
ОСОБА_8.
Проте зі свідчень останніх видно, що всі вони однозначно
вказували, що цілий день 6 липня разом із ОСОБА_1 займалися
заготовленням сіна.
Свідок ОСОБА_4 показувала, що близько 18-ї год. 30 хв. того
дня вона зустріла ОСОБА_2., але будь яких даних про злочин він їй
не повідомив і слідів від побиття вона в нього не помітила.
Не враховано судом і те, що покази засудженого узгоджуються
зі свідченнями ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які стверджували, що 6 липня
2005 року до 21-ї год. разом із ОСОБА_1 перебували на сінокосі і
той нікуди не відлучався.
Свідок ОСОБА_7. підтвердив, що, перебуваючи на своєму городі,
бачив 6 липня 2005 рокуОСОБА_2 і ОСОБА_1., які голосно розмовляли
між собою, але це було ранком.
До того свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7., ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_8.,ОСОБА_11., ОСОБА_12 у своїй колективній заяві до
апеляційного суду категорично стверджували про перебування
ОСОБА_16 липня 2005 року близько 18-ї год. 30 хв. на сінокосі.
Таким чином, судом не проаналізовані фактичні дані, що
містяться в показаннях засудженого, свідків, не дано їм належної
правової оцінки, не проведено співставлення даних, що містяться в
них з іншими матеріалами справи.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд
допустив істотне порушення кримінально-процесуального закону,
внаслідок чого вирок суду не можна визнати законним і
обгрунтованим, а тому судові рішення підлягають скасуванню з
направленням справи на новий судовий розгляд.
Під час якого необхідно усунути зазначені недоліки, дати
оцінку всім доказам у їх сукупності та на підставі цього вирішити
питання про винність або невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину,
передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Отже, керуючись ст. ст. 368, 369, 394 - 396 КПК ( 1001-05 ) (1001-05)
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів -
У х в а л и л а :
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської
області від 22 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду
Дніпропетровської області від 28 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1
скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.
С у д д і :
Короткевич М.Є. Пекний С.Д. Нікітін Ю.I.