У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Глоса Л.Ф.,
суддів
Пекного С.Д. і Нікітіна Ю.I.,
за участю прокурора захисника
ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 грудня 2006
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок
Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада
2005 року, яким
ОСОБА_3, громадянина України,
не судимого, виправдано за ч.2 ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за недоведеністю його винності у скоєнні цього злочину.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Волинської області від 24 січня 2006 року вирок
залишено без зміни.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачувався в тому,
що він, працюючи на посаді IНФОРМАЦIЯ_1 і будучи службовою особою,
всупереч інтересам служби, використовуючи своє службове становище,
вимагав та отримував від студентів хабарі за успішну здачу іспитів
та заліків. З цією метою ОСОБА_3 умисно створив такі умови, за
яких студенти були вимушені купувати у нього за місцем його
проживання книги за його авторством, і лише після цього могли
здати залік або іспит, в результаті чого він отримав шляхом
вимагання хабара в завуальованій формі на загальну суму 3178, 20
грн.
Крім того, ОСОБА_3 обвинувачувався у тому, що, будучи
керівником написання дипломної роботи студентом ОСОБА_4.,
використовуючи своє службове становище, умисно створив умови, які
унеможливлюють рецензування дипломної роботи без дачі хабара, в
результатів чого отримав від ОСОБА_4 200 доларів США в якості
хабара, за що передав ОСОБА_4. вже написану дипломну роботу на
тему, яка не була запланована та затверджена на засіданні кафедри
фізики твердого тіла. Будучи присутнім на засіданні кафедри,
ОСОБА_3 ініціював прийняття рішення про допуск до захисту вказаної
дипломної роботи, чим сприяв у її захисті.
У касаційному поданні прокурор, посилаючись на
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи,
неповноту, однобічність і необ'єктивність судового слідства,
необгрунтованість виправдання ОСОБА_3., порушення КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
при розгляді апеляції, просить про скасування судових
рішень щодо ОСОБА_3. і направлення справи на новий судовий
розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування
прокурора про задоволення касаційного подання, захисника ОСОБА_2.
про законність і обгрунтованість постановлених щодо ОСОБА_3.
судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши
наведені у касаційному поданні доводи, колегія суддів вважає, що
подання задоволенню не підлягає.
За змістом подання, у ньому оспорюються фактичні обставини
справи, які були предметом оцінки суду першої та апеляційної
інстанцій, і які перегляду, відповідно до вимог ч.1 ст.398 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, у касаційному порядку не підлягають, а тому
колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених судом.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом досліджені
всі обставини, які могли мати значення для прийняття рішення. Суд
перевірив усі зібрані у справі докази з точки зору їх достатності
та допустимості і дійшов обгрунтованого висновку про наявність
підстав для виправдання ОСОБА_3., оскільки висунуте досудовим
слідством обвинувачення є неконкретним, фактів отримання ОСОБА_3.
хабарів за виконання ним будь-яких дій, як службовою особою, не
встановлено, як не встановлено і предмету хабара, нібито
отриманого в завуальованій формі.
Органи досудового слідства, як на докази винності ОСОБА_3.,
посилалися на показання свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6.,
ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших, в той час, як їх показання
були суперечливими і непослідовними. Судом була усунута наявна
суперечливість цих доказів, які мають істотне значення для
висновків суду і у вироку зазначено, чому суд взяв до уваги одні
докази і відкинув інші.
Враховуючи, що зібрані у справі докази не підтверджують
обвинувачення щодо ОСОБА_3., можливості збирання додаткових
доказів вичерпані, суд зробив вірний висновок про відсутність
підстав для повернення справи на додаткове розслідування і
постановив виправдувальний вирок, вказавши на допущення досудовим
слідством суттєвих недоліків, які вплинули на доведеність вини
ОСОБА_3.
Крім того, апеляційний суд, перевіряючи справу щодо ОСОБА_3.
в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.377 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, навів в ухвалі усі доводи, аналогічні за змістом
доводам касаційного подання, та дав змістовну відповідь щодо
правомірності дій ОСОБА_3.
Усі ті обставини, які органами досудового слідства були
покладені в основу обвинувачення ОСОБА_3., судовими органами
належно досліджені. Кожна з цих обставин і всі вони в сукупності
судом ретельно проаналізовані й одержали відповідні юридичні
оцінки, які колегією суддів визнаються правильними і під сумнів не
ставляться.
Отже, передбачених ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстав
для скасування судових рішень щодо ОСОБА_3., суд касаційної
інстанції не вбачає.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду
України,
у х в а л и л а:
касаційне подання помічника прокурора м. Луцька на вирок
Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада
2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Волинської області від 24 січня 2006
року щодо ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Судді :
Глос Л.Ф. Пекний С.Д. Нікітін Ю.I.