У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Вус С.М.
суддів
Глоса Л.Ф., Нікітіна Ю.I.
за участю прокурора
Казнадзея В.В.
та засудженого
ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 грудня 2006
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок
апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2006 року, яким
засуджено:
ОСОБА_1, уродженця та мешканця м. Черкаси,
раніше не судимого -
за ст. 121 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 9 років позбавлення
волі.
ОСОБА_2, уродженця та мешканця м. Черкаси,
раніше не судимого -
за ст. 121 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років позбавлення
волі.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2. засуджено за те, що вони 15 грудня 2005
року, близько 6 години, будучи обидва у стані алкогольного
сп'яніння, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_1, на грунті
особистих неприязних відносин, затіяли бійку з ОСОБА_3., під час
якої заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких він
помер.
У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 та
ОСОБА_2. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
На обгрунтування своїх вимог вказує на те, що суд ретельно
дослідив всі обставини вчинення злочину, однак дав їм не вірну
юридичну оцінку. Вважає, що дії обох засуджених необхідно було
кваліфікувати за ст. 115 ч. 2 п.п. 7, 12 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
оскільки їх умисел був направлений саме на умисне вбивство
потерпілого.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав подання
та просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу направити
на новий судовий розгляд, засудженого, який вважав касаційне
подання прокурора необгрунтованим, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно
підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, суд
оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в
їх сукупності.
Однак, суд не виконав цих вимог закону.
Змінюючи формулювання обвинувачення органів досудового
слідства і перекваліфіковуючи дії засуджених зі ст. 115 ч. 2 п.п.
7, 12 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ст. 121 ч. 2 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
суд, як видно із вироку, виходив із того, що настання
смерті потерпілого не охоплювалось умислом засуджених, оскільки
вони не були знайомі з ОСОБА_3., з його боку їм не спричинено
ніякої шкоди, розпочавши з потерпілим бійку, вони били його руками
і лише пізніше, внаслідок його опору, застосували наявні у них
ножі.
З таким рішенням колегія суддів погодитись не може, бо суд по
суті так оцінив наявні докази, що вони збіглися з позицією ОСОБА_1
та ОСОБА_2. про те, що умислу на вбивство у них не було, ножі
взяли з собою для самозахисту. ОСОБА_1 розпочав бійку з потерпілим
будучи незадоволений його відповіддю, а численні ножові поранення
завдали, оскільки потерпілий активно від них оборонявся.
Тобто, суд допустив суперечності у своїх висновках. Так,
зазначивши у вироку, що засуджені з метою пом'якшити свою
відповідальність неодноразово міняли показання, обгрунтовуючи свої
висновки про перекваліфікацію їх дій, фактично послався на
позиції засуджених.
Викладене свідчить, що суд не в повній мірі оцінив докази,
які, за умови їх належного дослідження, можуть мати істотне
значення для справи.
У зв'язку з чим висновки суду не відповідають фактичним
обставинам справи, що потягло неправильне застосування
кримінального закону, а отже судом порушено вимоги ст. 369 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, а це, відповідно до вимог ст. 367 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
є підставою для скасування вироку.
Отже, доводи касаційного подання прокурора про необхідність
скасування вироку є обгрунтованими.
Вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий
судовий розгляд, під час якого належить повно і всебічно
перевірити всі обставини справи.
Зокрема, звернути увагу на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом
ночі вживали спиртні напої, а біля 5 години ранку, озброївшись
ножами (ОСОБА_1 поклав ніж у рукав куртки, а ОСОБА_2 у кишеню
куртки), вийшли на вулицю. Зустрівши потерпілого, безпричинно
затіяли з ним бійку і застосовуючи ножі, які у них були,
спричинили численні поранення, від яких ОСОБА_3 помер на місці
події.
При цьому, суду слід врахувати, що позбавлення життя
внаслідок явної неповаги до суспільства, а так само без будь-якої
причини чи з використанням малозначного приводу, у відповідності
до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого
2003 року №2 ( v0002700-03 ) (v0002700-03)
"Про судову практику в справах про
злочини проти життя та здоров'я особи", слід кваліфікувати за п. 7
ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Суду необхідно перевірити наведені обставини і залежно від
встановленого прийняти законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 395-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів -
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора задовольнити.
Вирок апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2006
року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на
новий судовий розгляд до того ж суду.
Судді: