У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Вус С.М.
суддів
Глоса Л.Ф., Нікітіна Ю.I.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 грудня 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Краснолуцького міського суду Луганської області від 21
вересня 2004 року, яким
ОСОБА_1,уродженця та мешканця м. Вахрушево
Луганської області,
раніше судимого 5.06.2001р. цим же судом
за ст. 141 ч. 2 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
1960 року
на 2 роки позбавлення волі з іспитовим
строком на 3 роки,
засуджено :
за ст. 185 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення
волі;
за ст. 186 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення
волі;
за ст. 187 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років позбавлення
волі з конфіскацією всього особисто належного майна.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1, призначено
покарання на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього
особисто належного майна.
Відповідно до ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1.
призначене остаточне покарання 7 років 6 місяців позбавлення волі
з конфіскацією всього особисто належного майна.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 17 грудня
2004 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він 4 серпня 2003 року, близько
9 години 30 хвилин, будучи у стані алкогольного сп'яніння, за
попередньою змовою з ОСОБА_2., перебуваючи поблизу церкви, що по
АДРЕСА_1, із застосування фізичного насильства, відкрито
заволоділи грошима ОСОБА_3 в сумі 75 гривень.
Він же 1 листопада 2003 року, близько 17 години, будучи у
стані алкогольного сп'яніння, шляхом вільного доступу, проник до
квартири, що по АДРЕСА_2, де вчинив розбійний напад на ОСОБА_4,
під час якого заволодів належними потерпілому грошима в сумі 130
гривень та завдав йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили
короткочасний розлад здоров'я.
30 листопада 2003 року, близько 15 години, ОСОБА_1., будучи у
стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3,
таємно викрав майно ОСОБА_4 на загальну суму 196 гривень.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1., не оспорюючи
доведеності вини та правильності кваліфікації його дій за ст.ст.
185 ч. 2, 186 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, зазначає, що розбійного
нападу на ОСОБА_4 не вчиняв. Стверджує, що завдавав удари
потерпілому, оскільки той його почав ображати. Просить вирок щодо
нього змінити, перекваліфікувати його дії зі ст. 187 ч. 3 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ст. 125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та
відповідно пом'якшити призначене покарання.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не
підлягає задоволенню.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1, у вчиненні
інкримінованих йому злочинів, за обставин, викладених у вироку,
підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому
засіданні доказів.
Так, під час досудового слідства потерпілий ОСОБА_4 пояснив,
що разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1. вживали спиртні напої,
ходили до кафе. Після чого вони повернулися в квартиру ОСОБА_6, де
він залишився відпочивати, а всі інші знову пішли до кафе. Через
деякий час він прокинувся від того, що його бив ОСОБА_1. та
вимагав гроші. Засуджений зламав йому носа і заволодів його
грошима.
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 показали, що коли вони знаходилися
в кафе, то засуджений кудись пішов. Через деякий час вони
повернулися до квартири, де побачили потерпілого, який був у
крові, а над ним стояв засуджений. Згодом, коли ОСОБА_1. пішов, то
ОСОБА_4 розповів, що останній його побив та заволодів грошима.
Згідно з даними судово-медичної експертизи ОСОБА_4 завдано
легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад
здоров'я.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв розбійного
нападу, були предметом дослідження як суду першої так і
апеляційної інстанцій і визнані безпідставними.
Даний висновок суду сумнівів не викликає.
Суд повно дослідив обставини справи, дав зібраним доказам
належну оцінку і правильно застосував матеріальний закон.
Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону по
справі не встановлено.
Призначене судом покарання відповідає характеру та ступеню
тяжкості вчиненого злочину, даним щодо особи засудженого.
За таких обставин, підстав для призначення справи до
касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, немає.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
Відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженому
ОСОБА_1.
Судді :