У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного
                      Суду України у складі:
 
     Головуючого
     Заголдного В.В.
     суддів
     Верещак В.М., Селівона О.Ф.
 
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  14  грудня  2006
року кримінальну справу за  касаційним  поданням  прокурора,  який
брав  участь  у  розгляді  справи  Апеляційним  судом,  на   вирок
Iллічівського районного суду м.Маріуполя  від 24 жовтня 2005  року
щодо ОСОБА_1.
     Цим вироком
 
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
     не судимий в порядку ст.89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
     засуджений:
     - за ст.310 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  2  роки  обмеження
волі,
     - за ст.309 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки  позбавлення
волі.
     На  підставі  ст.70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів  йому  остаточно  визначено  покарання  у  виді  3  років
позбавлення волі.
     На підставі ст.ст.75, 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         ОСОБА_1   від
призначеного  покарання  у  виді  позбавлення  волі  звільнений  з
випробуванням, з іспитовим строком 2  роки.
     Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 10 січня 2006
року вирок щодо ОСОБА_1. залишений  без зміни.
     Вироком суду  ОСОБА_1  визнаний  винним  у  тому,  що  він  з
середини квітня 2005 року по 16 серпня 2005 року на території біля
будинку АДРЕСА_1  у  м.Маріуполі  вирощував  рослини  дикоростучої
коноплі, які в нього були виявлені і вилучені 16 серпня 2005  року
працівниками міліції в кількості 27 кущів, які  містили  у  своєму
складі  наркотично  активний  компонент   тетрагідроканабінола   і
супутні йому канабіноїди.
     Крім того, з липня до серпня 2005 року він незаконно придбав,
виготовляв  та  зберігав  без  мети   збуту   наркотичні   засоби,
періодично  зрізаючи  гілки  вирощеної  коноплі,  які   висушував,
дрібнив   та   вживав   частину   виготовленого   таким   способом
наркотичного засобу шляхом куріння,  а  іншу  частину  зберігав  у
паперових згортках у  гаражі,  звідки  16  серпня  2005  року  цей
наркотичний засіб (маріхуана висушена в кількості 15,4 грама)  був
вилучений працівниками міліції.
     У касаційному поданні прокурор, який брав участь  у  розгляді
справи апеляційною інстанцією, не заперечуючи доведеність  вини  і
правильність кваліфікації дій ОСОБА_1., вважає, що судові  рішення
щодо  нього  підлягають  скасуванню  за   мcякістью   призначеного
покарання і безпідставним застосуванням  ст.ст.75, 76  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає,  що
воно не підлягає задоволенню.
     Як видно із  матеріалів  кримінальної  справи,  висновки  про
доведеність винності ОСОБА_1. в  інкримінованих  йому  злочинах  і
кваліфікацію  його  дій  за  ст.310  ч.1,  309  ч.2   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
          суд  зробив  на  підставі  досліджених   в   судовому
засіданні й детально наведених у вироку доказів.
     Аналіз  доказів,  на   які   послався   суд,   свідчить   про
правильність  висновків  суду  та  повну  доведеність  винуватості
ОСОБА_1. у вчинених  злочинах,  і  що  у  касаційному  поданні  не
заперечується.
     Доводи  ж  касаційного  подання   прокурора   про    мcякість
призначеного  ОСОБА_1.  покарання  і  безпідставне   застосуванням 
ст.ст.75,  76  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          колегія   суддів   визнає
необгрунтованими.
     Так, при призначенні покарання ОСОБА_1. суд врахував характер
та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані  про  його  особу,
який характеризується позитивно, працює,  має  на  утриманні  двох
неповнолітніх дітей 1989 та 1992 року народження, щиро розкаявся у
вчиненому.
     Ці обставини суд визнав такими, що  помcякшують  покарання  і
обгрунтовано дійшов висновку про те, що  необхідним  та  достатнім
для його виправлення  і  попередження  можливості  вчинення  нових
злочинів буде призначення покарання із застосуванням ст.ст.75,  76
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Викладені у судових рішеннях обставини  свідчать про  те,  що
покарання ОСОБА_1. призначено з урахуванням вимог ст.65 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , є законним і  справедливим.  Підстав  для  скасування
судових рішень за мcякістю призначеного  йому  покарання   колегія
суддів не вбачає.
     З урахуванням  наведеного,  керуючись  ст.  394  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, -
 
                         У Х В А Л И Л А:
     відмовити прокурору, який брав участь у розгляді справи судом
апеляційної інстанції,  у  задоволенні  касаційного  подання  щодо
ОСОБА_1.
 
                             Судді :
     Верещак В.М.  Заголдний В.В.  Селівон О.Ф.