У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Заголдного В.В.
суддів
Верещак В.М., Селівона О.Ф.
за участю прокурора
Кравченко Є.С.
засуджених
ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5.
та захисників
ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 грудня 2006
року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених
ОСОБА_10., ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_11.,
ОСОБА_12., ОСОБА_5., захисників ОСОБА_6. та ОСОБА_7 в інтересах
засудженого ОСОБА_4., захисника ОСОБА_8. в інтересах засудженої
ОСОБА_2., захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_3. на
постановлені щодо засуджених вирок Хмельницького міського суду від
5 травня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької
області від 28 квітня 2006 року.
Вироком Хмельницького міського суду від 5 травня 2003 року
засуджено
1. ОСОБА_4, раніше не судимого, -
1 за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001
року на 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати
посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком
на 2 роки, з конфіскацією всього майна;
2 за ч. 4 ст. 19, ст. 70 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
1960 року (в
редакції від 17.06.1992 року) на 4 роки позбавлення волі з
конфіскацією всього майна.
На підставі ст. 42 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
1960 року, шляхом
поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно
ОСОБА_4. визначено 9 років позбавлення волі з позбавленням права
обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями
строком на 2 роки, з конфіскацією всього майна.
ОСОБА_4. виправдано за недоведеністю вини за ч. 3 ст. 27, ч.
5 ст. 191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001 року за епізодом організації
розкрадання 5325 кг крейдяного паперу вартістю 12780 грн., що
належав Хмельницькій державній універсальній науковій бібліотеці
ім. Островського та за ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366, ч.
3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
2. ОСОБА_5,раніше не судимого, -
за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001 року
із застосуванням ст. 44 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
1960 року на 5
років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади,
пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 2
роки, з конфіскацією половини майна, крім житла.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001 року ОСОБА_5.
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком 2 роки 6 місяців.
3. ОСОБА_11,раніше не судимого, -
за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001 року
із застосуванням ст. 44 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
1960 року на 5
років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади,
пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 2
роки, з конфіскацією половини майна, крім житла.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001 року ОСОБА_11.
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком 2 роки 6 місяців.
4. ОСОБА_12,раніше не судиму, -
3 за ст. 70 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
1960 року (в редакції від
17.06.1992 року) на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією
половини майна, крім житла;
4 за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001
року із застосуванням ст. 44 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
1960 року на 4
роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати
посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком
на 2 роки 6 місяців, з конфіскацією половини майна, крім житла;
5 за ч. 2 ст. 364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001 року на 5 років
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з
організаційно-розпорядчими функціями строком на 3 роки.
На підставі ст. 42 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
1960 року, шляхом
поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно
ОСОБА_12. визначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права
обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями
строком на 3 роки, з конфіскацією половини майна, крім житла.
На підставі ст. 79 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001 року ОСОБА_12.
звільнено від відбування покарання до досягнення її дочкою
ОСОБА_13 семирічного віку, тобто до IНФОРМАЦIЯ_1.
5. ОСОБА_10, раніше не судиму, -
за ч. 2 ст. 364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001 року на 5 років
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з
організаційно-розпорядчими функціями строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001 року ОСОБА_10.
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком 2 роки 6 місяців.
6. ОСОБА_1, раніше не судимого, -
за ч. 2 ст. 364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001 року на 5 років
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з
організаційно-розпорядчими функціями строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001 року ОСОБА_1.
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком 2 роки.
7. ОСОБА_2, раніше не судиму, -
за ч. 2 ст. 364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001 року на 5 років
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з
організаційно-розпорядчими функціями строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001 року ОСОБА_2.
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком 1 рік 6 місяців.
8. ОСОБА_3, раніше не судимого, -
6 за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001
року із застосуванням ст. 44 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
1960 року на 5
років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади,
пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 3
роки, з конфіскацією половини майна, крім житла,
- за ч. 2 ст. 358 К України 2001 року на 2 роки позбавлення
волі.
На підставі ст. 42 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
1960 року, шляхом
поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно
ОСОБА_3 визначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права
обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями
строком на 3 роки, з конфіскацією половини майна.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001 року ОСОБА_3.
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком 3 роки.
Виправдано ОСОБА_3. за недоведеністю вини за ч. 5 ст. 191 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001 року за епізодом організації розкрадання
5325 кг крейдяного паперу вартістю 12780 грн., що належав
Хмельницькій державній універсальній науковій бібліотеці ім.
Островського та за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
2001 року.
Цим же вироком засуджені ОСОБА_14 та ОСОБА_15., судові
рішення щодо яких у касаційному порядку не оскаржено.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4., ОСОБА_12. та ОСОБА_5.
солідарно на користь ДП НАЕК "Енергоатом" 141 259 грн. 40 коп.
Постановою Хмельницького міського суду від 5 травня 2003 року
справу про обвинувачення ОСОБА_5. у вчиненні злочинів,
передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358; ч. 2 ст. 366 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
та ОСОБА_15. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5
ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
закрито у зв'язку із
закінченням строків давності.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 28 квітня
2006 року вирок Хмельницького міського суду від 5 травня 2003 року
щодоОСОБА_14 скасовано, а справу направлено на новий судовий
розгляд.
Цей же вирок щодо ОСОБА_4., ОСОБА_10., ОСОБА_1., ОСОБА_2. та
в порядку ст. 365 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
стосовно ОСОБА_15.
змінено.
Призначено ОСОБА_4. за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
2001 року із застосуванням ст. 44 КК України
( 2001-05 ) (2001-05)
1960 року 6 років 3 місяці 21 день позбавлення волі з
позбавленням права обіймати посади, пов'язані з
організаційно-розпорядчими функціями строком на 2 роки, з
конфіскацією всього майна. На підставі ч. 1 ст. 42 КК України
( 2001-05 ) (2001-05)
1960 року за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3
ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001 року і ч. 4 ст.
19, ст. 70 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
1960 року (в редакції від
17.06.1992р.) шляхом поглинення менш суворого покарання більш
суворим ОСОБА_4. остаточно визначено 6 років 3 місяці 21 день
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з
організаційно-розпорядчими функціями строком на 2 роки, з
конфіскацією всього майна.
Дії ОСОБА_10., ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_15.
перекваліфіковано з ч. 2 ст. 364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001 року
на ч. 2 ст. 367 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2001 року і призначено
кожному за цим Законом покарання у виді 2 років позбавлення волі з
позбавленням права обіймати посади, пов'язані з
організаційно-розпорядчими функціями строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_10.,
ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_15. звільнено від відбування покарання
з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців кожного.
У решті вирок залишено без зміни.
Вироком місцевого суду зі змінами, внесеними ухвалою
апеляційного суду, ОСОБА_3, ОСОБА_5., ОСОБА_12., ОСОБА_11.,
ОСОБА_1., ОСОБА_4., ОСОБА_2., ОСОБА_10.,ОСОБА_14, ОСОБА_15.
визнано винними у тому, що вони за попередньою домовленістю,
розподіливши між собою ролі, вчинили ряд злочинів за наступних
обставин.
На початку 1996 року ОСОБА_4., познайомившись з начальником
Хмельницького обласного управління Пенсійного фонду України
ОСОБА_16., кримінальне переслідування щодо якого закрито у зв'язку
зі смертю, який володів інформацією про підприємства-боржники
Пенсійного фонду та, відповідно до свого службового становища, мав
вплив на підпорядкованих йому начальників районних відділів
Пенсійного фонду області, вступив із ним, а також із знайомим йому
жителем м. Хмельницького, кримінальне переслідування щодо якого у
зв'язку з розшуком виділено в окреме провадження, у злочинну змову
з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах
шляхом отримання продукції у підприємств-боржників Пенсійного
фонду під виглядом сприяння поверненню заборгованості.
Для заволодіння належною підприємствам продукцією ОСОБА_4.
прийняв рішення використати для цього приватні фірми "Квартал",
"Iсток", "Есперія", відкриті відповідно ОСОБА_11., ОСОБА_12.,
ОСОБА_5., яких він при цьому підмовив, надав кошти й обіцяв
виплачувати зарплату за виконану роботу, а в подальшому залучив до
злочинної діяльності.
Згідно з розподілом ролей, ОСОБА_16., використовуючи своє
службове становище, всупереч інтересам служби, володіючи
інформацією про розміри боргів підприємств-боржників Пенсійного
фонду Хмельницької області, переконав начальників районних та
міських відділів фонду у необхідності укладення трьохсторонніх
договорів відділів Пенсійного фонду з підприємством-боржником та
конкретною приватною фірмою і рекомендував їм свого знайомого
ОСОБА_3. як представника фірми, який буде укладати договори.
Реалізуючи свій злочинний намір та діючи відповідно до змови
з ОСОБА_16. та особою, яка перебуває в розшуку, директорами
приватних фірм ОСОБА_11., ОСОБА_12. та ОСОБА_5., ОСОБА_4. надав
ОСОБА_3 бланки договорів з підписами та печатками приватних фірм
"Квартал", "Iсток", "Есперія", а ОСОБА_16., шляхом обману та
зловживанням своїм посадовим становищем, давав доручення
начальникам районних відділів Пенсійного фонду укладати договори,
які їм надасть ОСОБА_3, та сприяти відпуску продукції
підприємствами-боржниками.
У подальшому ОСОБА_3. відвозив у районні відділи Пенсійного
фонду трьохсторонні договори між конкретною фірмою, відділом
Пенсійного фонду і підприємством-боржником, організовував їх
підписання сторонами, а після їх укладення ОСОБА_4. організував
отримання продукції на підприємствах-боржниках Пенсійного фонду та
її збут.
Внаслідок цих злочинних дій за період з лютого по листопад
1996 року включно було викрадено 940,1т цукру на загальну суму 953
966 грн. 40 коп., 20,035т масла вершкового на суму 116 403 грн.,
мастила автомобільного на суму 42 634 грн. 40 коп., а всього
товарів на загальну суму 1 113 003 грн. 80 коп.
При цьому: ОСОБА_11., як службова особа, діючи відповідно до
змови з ОСОБА_4. та особою, яка перебуває в розшуку, зловживаючи
своїм службовим становищем, сприяв викраденню за період
лютого-березня 1996 року 301,5т цукру на суму 563 764 грн. 40
коп.; ОСОБА_12., як службова особа, діючи відповідно до змови з
ОСОБА_4. та особою, яка перебуває в розшуку, зловживаючи своїм
службовим становищем, особисто провела митне оформлення 259т
продукції та в період з квітня по червень 1996 року сприяла
викраденню 239т цукру, 20т вершкового масла на загальну суму 292
103 грн. 33 коп.; ОСОБА_5., як службова особа, діючи відповідно до
змови з ОСОБА_4. та особою, яка перебуває в розшуку, зловживаючи
своїм службовим становищем, у жовтні-листопаді 1996 року брав
участь у викраденні 117,6т цукру та автомобільних мастил на
загальну суму 112 738 грн. 40 коп.; ОСОБА_3., займаючи посаду
IНФОРМАЦIЯ_2, організовував укладення зазначених вище
трьохсторонніх договорів, здійснював їх підробку та в період з
лютого по листопад 1996 року прийняв участь у викраденні 940,1т
цукру, 20т вершкового масла, мастил автомобільних на 42 634 грн.
40 коп., а всього на загальну суму 1 113 003 грн. 80 коп.;
ОСОБА_1., будучи посадовою особою, 8 травня 1996 року допустив
службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки, уклавши договір
купівлі-продажу 25 т цукру з керівництвом Маківського цукрового
заводу та договір з приватною фірмою на погашення заборгованості
цього заводу перед Пенсійним фондом, завірив ці договори
особистими підписами та відбитками печатки райвідділу Пенсійного
фонду.
Крім цього, ОСОБА_4. та ОСОБА_12., упродовж 1996 року,
незаконно з приховуванням від митного контролю, шляхом надання
митним органам України документів, які містять неправдиві
відомості, а також документів отриманих незаконним шляхом, від
імені ПМП "Iсток" перемістили через митний кордон України у
Російську Федерацію та Республіку Білорусь 239т цукру та 20т масла
вершкового на загальну суму 295 952 грн. 33 коп.
ОСОБА_10., ОСОБА_2.,ОСОБА_14, ОСОБА_15., будучи посадовими
особами, в першій половині 1996 року допустили службову
недбалість, що спричинило тяжкі наслідки, сприявши укладенню
трьохсторонніх договорів на погашення заборгованості перед
Пенсійним фондом.
У касаційних скаргах:
7 засуджений ОСОБА_5. просить вирок Хмельницького міського
суду від 5 травня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду
Хмельницької області від 28 квітня 2006 скасувати, а справу
закрити за відсутністю в його діях складу злочину. При цьому
посилається на те, що справу щодо нього сфальсифіковано, вказує на
неповноту судового слідства та інші численні порушення вимог
кримінально-процесуального законодавства під час досудового
слідства і судами першої та апеляційної інстанцій, у тому числі і
на невиконання апеляційним судом вказівок касаційного суду,
викладених в ухвалах колегії суддів Судової палати у кримінальних
справах Верховного Суду України від 20 квітня 2004 року та від 20
вересня 2005 року;
8 засуджена ОСОБА_12. приводить доводи, аналогічні тим, які
викладені у скарзі засудженого ОСОБА_5. Просить постановлені щодо
неї судові рішення скасувати, а справу закрити за відсутністю в її
діях складу злочину;
9 засуджений ОСОБА_4. та його захисники ОСОБА_7. і ОСОБА_6.
просять постановлені щодо засудженого вирок та ухвалу скасувати, а
справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину. У
доводах скарги вказується на те, що докази по справі здобуті
незаконним шляхом, вказують на інші порушення
кримінально-процесуального закону, допущені як судом першої, так і
апеляційної інстанцій, у тому числі і невиконання апеляційним
судом вказівок, викладених в ухвалах колегії суддів Судової палати
у кримінальних справах Верховного Суду України від 20 квітня 2004
року та від 20 вересня 2005 року;
10 засуджена ОСОБА_2. вказує, що обвинувачення грунтується на
припущеннях і доказах, здобутих незаконним шляхом, неповноту
досудового та судового слідства та інші порушення
кримінально-процесуального закону, стверджує, що вона лише
ретельно виконувала свої службові обов'язки, також посилається на
невиконання апеляційним судом вказівок суду касаційної інстанції.
Просить постановлені щодо неї вирок та ухвалу скасувати, а справу
направити на нове розслідування;
11 захисник ОСОБА_2. - ОСОБА_8. вказує на невідповідність
висновків суду фактичним обставинам справи та неповноту судового
слідства, просить вирок та ухвалу щодо ОСОБА_2. скасувати, а
справу щодо неї закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
;
12 засуджена ОСОБА_10. зазначає, що лише виконувала вказівки
ОСОБА_16. і її дії повністю відповідали вимогам закону, просить,
як убачається зі змісту скарги, вирок та ухвалу щодо неї
скасувати, а справу закрити за відсутністю в її діях складу
злочину;
13 засуджений ОСОБА_11. вказує на фальсифікацію доказів по
справі, фактично заперечує наявність в його діях складу злочину,
посилається на численні порушення вимог кримінально-процесуального
закону, які на його думку є істотними, у тому числі і на
невиконання апеляційним судом вказівок суду касаційної інстанції.
Просить постановлені щодо нього судові рішення скасувати, а справу
направити на нове розслідування;
14 засуджений ОСОБА_1. зазначає, що в його діях відсутній
склад злочину, на цій підставі просить постановлені щодо нього
судові рішення скасувати, а справу закрити, чи закрити справу на
підставі ст. 49 ч. 1 п. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
;
15 засуджений ОСОБА_3., посилаючись на наявність великої
кількості обставин, які пом'якшують покарання, просить скасувати
призначене йому додаткове покарання у виді позбавлення права
обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих
функцій. Зазначена скарга засудженим відкликана;
16 захисник ОСОБА_3. - ОСОБА_9 стверджує, що в діях ОСОБА_3.
відсутні ознаки злочинів, за які того засуджено, вказує на
численні істотні порушення кримінально-процесуального закону,
допущені, як під час проведення досудового слідства, так і при
розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, просить
постановлені щодо ОСОБА_3. вирок та ухвалу скасувати, а справу, як
убачається зі змісту скарги, закрити за відсутністю в його діях
складу злочину.
Заслухавши доповідача, пояснення засуджених ОСОБА_1.,
ОСОБА_2., ОСОБА_4. та ОСОБА_5., захисників ОСОБА_6., ОСОБА_7.,
ОСОБА_8. та ОСОБА_9, які підтримали доводи касаційних скарг і
просили вирок та ухвалу скасувати, а справу закрити за відсутністю
в діях засуджених складу злочину, засудженого ОСОБА_3., який
просив судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на
нове розслідування, міркування прокурора, яка вважала, що
касаційні скарги слід задовольнити частково, ухвалу апеляційного
суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд,
перевіривши матеріали справи і доводи касаційних скарг, колегія
суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до вимог ст. 399 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
вказівки
суду, який розглянув справу в касаційному порядку є обов'язковими
для суду апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.
Зазначені вимоги закону апеляційним судом належним чином
виконані не були.
З матеріалів справи вбачається, що скасовуючи судові рішення
за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_12., ОСОБА_5., ОСОБА_4. і
захисника ОСОБА_7. та направляючи справу на новий апеляційний
розгляд, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України в ухвалі від 20 вересня 2005 року звернула
увагу на те, що апеляційний суд у порушення вимог ст. 399 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
не виконав вказівки суду касаційної інстанції
і дійшов висновку про доведеність вини засуджених ОСОБА_4.,
ОСОБА_3., ОСОБА_5., ОСОБА_12., ОСОБА_11., ОСОБА_1., ОСОБА_2.,
ОСОБА_10.,ОСОБА_14 та ОСОБА_15. у вчиненні інкримінованих їм
злочинів без проведення судового слідства, без допиту їх, свідків
і дослідження та оцінки доказів по справі, тобто з порушенням
принципу безпосередності, зазначеному у ст. 257 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
та не виконав інші вимоги закону щодо розгляду справи
в апеляційному порядку.
Проте, при новому апеляційному розгляді, судове слідство
знову проведено не було, хоча на це прямо було вказано в ухвалі
касаційного суду і на цьому наполягали присутні в судовому
засіданні засуджені та їх захисники (т. 61 а.с. 141).
Крім того, суд апеляційної інстанції не в повній мірі звернув
увагу на викладені в апеляціях доводи про чисельні порушення
органами досудового слідства кримінально-процесуального закону, а
саме: не роз'яснення обвинуваченим та свідкам вимог ст. 63
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
і права на захист; проведення
допитів окремих свідків до порушення кримінальної справи;
вилучення ряду документів на підставі ст. 265 КпАП України
( 80731-10 ) (80731-10)
без доручення та підпису слідчого; не проведення
почеркознавчої експертизи на підтвердження висновку про
причетність засуджених до вчинення крадіжок та інших порушень, про
що зазначалося в ухвалі Верховного суду України від 20 вересня
2005 року. Перевірка цих доводів при новому апеляційному розгляді
справи носила поверховий характер.
Також, в ухвалі апеляційної інстанції, відповідно до вказівки
касаційного суду, слід було навести доводи, якими суд у
встановленому законом порядку обгрунтовує дані досудового слідства
про конкретні розміри заподіяної районним відділенням Пенсійного
фонду області шкоди, включно за кожним епізодом злочинних дій
засуджених, як про це йдеться в обвинувальному висновку.
Проте апеляційний суд проігнорував вказівку касаційного суду
з посиланням на роз'яснення п. 19 постанови Пленуму Верховного
Суду України від 09.11.1996 року № 9 ( v0009700-96 ) (v0009700-96)
"Про
застосування Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
при здійсненні
правосуддя" згідно якої, обвинувачення не може грунтуватись на
припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом, і
порушив вимоги ст. 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, відповідно до якої
у своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зобов'язаний навести
докладні мотиви прийнятого рішення і, якщо апеляції залишаються
без задоволення, зазначити підстави, через які вони визнані
необгрунтованими.
Таким чином, судова палата у кримінальних справах
Апеляційного суду Хмельницької області при розгляді і вирішенні
справи в апеляційному порядку істотно порушила вимоги
кримінально-процесуального законодавства, у зв'язку з чим ухвалу
належить скасувати, а справу - направити на новий апеляційний
розгляд, під час якого належить виконати всі вимоги чинного
законодавства, усунути зазначені недоліки - провести судове
слідство, перевірити усі доводи, на які посилаються засуджені та
їх захисники в апеляційних скаргах, при необхідності призначити
судово-бухгалтерську та судово-почеркознавчу експертизи і
постановити законне рішення.
Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи ухвала
апеляційного суду в порядку ч. 2 ст. 395 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підлягає скасуванню й щодо ОСОБА_14 і ОСОБА_15., які не
оскаржували ухвалу в касаційному порядку.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційні скарги засуджених ОСОБА_10., ОСОБА_1., ОСОБА_2.,
ОСОБА_4., ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_5., захисників ОСОБА_6. та
ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_4., захисника ОСОБА_8. в
інтересах засудженої ОСОБА_2., захисника ОСОБА_9 в інтересах
засудженого ОСОБА_3. задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 28 квітня
2006 року щодо засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і в порядку ч. 2 ст. 395 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
щодо ОСОБА_14 та ОСОБА_15 скасувати, а справу
направити на новий апеляційний розгляд у той же суд.
Судді:
Заголдний В.В. Верещак В.М. Селівон О.Ф.