У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Синявського О.Г.

     суддів

     Пекного С.Д.,  Косарєва В.I.

     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві   12грудня   2006
року року кримінальну справу за касаційним поданням  прокурора, що
брав участь у  розгляді  справи  судом  апеляційної  інстанції  на
ухвалу  апеляційного  суду   Дніпропетровської  області  від    23
вересня 2005 року щодо ОСОБА_1..

     Вироком  Iндустріального районного суду  м.  Дніпропетровська
від 29 червня 2005 року

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

     раніше не судимого,

     засуджено :

     -  за  ч.2  ст.289  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на    5   років
позбавлення волі.

     -  за  ч.2  ст.  185  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на   3   роки
позбавлення волі.

     На  підставі   ст.   70   КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          остаточно
призначено  ОСОБА_1.  покарання у виді 5 років  позбавлення волі.

     Зазначеним  вироком  засуджено  також  ОСОБА_2.  і  ОСОБА_3.,
судові рішення щодо яких не оскаржуються.

     Згідно з вироком суду  ОСОБА_1.  визнано винним  у  тому,  що
він 15 березня 2005 року приблизно о 2 годині, поблизу  будинку  №
АДРЕСА_1 у  м.  Дніпропетровську  разом  з   ОСОБА_2   і  ОСОБА_3, 
маючи  умисел на заволодіння  автомобілем  ВАЗ  2103,  що  належав
потерпілому ОСОБА_4., розбили скло, проникли в  салон  автомобіля,
запустили двигун, з'єднавши проводи замка запалювання,  і  поїхали
на територію  СШ №147 м. Дніпропетровська.

     Крім того, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 і ОСОБА_3,  за попередньою
змовою,  викрали  з  вказаного  автомобіля  майно,   що   належало
потерпілому  ОСОБА_4, на загальну суму 700 грн., після чого втекли
з місця вчинення злочину.

     Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської  області  від  23
вересня 2005 року вирок суду щодо ОСОБА_1. змінено, його звільнено
на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         від  призначеного  судом
покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

     В решті вирок залишено без зміни.

     У касаційному поданні прокурор  просить скасувати ухвалу суду
апеляційної інстанції, а справу  направити  на  новий  апеляційний
розгляд, посилаючись  на  неправильне  застосування  кримінального
закону, та у зв'язку з м'якістю призначеного покарання.

     Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної  скарги,
перевіривши  матеріали  справи,  колегія   суддів    вважає,    що
касаційне подання задоволенню  не підлягає.

     Висновки суду щодо доведеності винності ОСОБА_1.  у  вчиненні
злочинів, за які його засуджено, а також правильність кваліфікації
його дій підтверджуються зібраними  у  справі  та  перевіреними  в
судовому засіданні  доказами,  що  не  оспорюється  у  касаційному
поданні .

     Iз перевірених матеріалів справи  вбачається,  що  звільняючи
ОСОБА_1.   від   відбування   покарання   з   випробуванням,   суд
апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку  про  те,  що
судом першої інстанції  не були об'єктивно оцінені  роль  ОСОБА_1. 
у  вчинених злочинах та дані про його особу, а  саме -  стан  його
здоров'я.

     Враховуючи вищенаведене, доводи касаційного подання прокурора
про  необхідність скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку  з
неправильним  застосуванням  кримінального   закону   і   м'якістю
призначеного покарання, є безпідставними.

     Зазначене судове рішення є законним і обгрунтованим.

     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

     У х в а л и л а :

     У  задоволенні  касаційного  подання  прокурора   на   ухвалу
апеляційного суду Дніпропетровської області  від 23  вересня  2005
року щодо ОСОБА_1 відмовити.

     С у д д і

     Синявський О.Г.  Пекний С.Д.  Косарєв В.I.