У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                     Верховного Суду України
     у складі:
     головуючого - судді
     Присяжнюк Т.I.,
     суддів
     Пошви Б.М. і Нікітіна Ю.I.,
 
     розглянувши в судовому засіданні 12 грудня  2006  року  в  м.
Києві кримінальну справу за касаційної скаргою захисника ОСОБА_1 в
інтересах засудженого ОСОБА_2  на  вирок  Нахімовського  районного
суду м. Севастополя від 15 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного
суду м. Севастополя від 15 листопада 2005 року,
 
                       в с т а н о в и л а:
 
     цим вироком
 
     ОСОБА_2,
 
     раніше судимого: 27 червня 2001  року  Нахімовським  районним
судом м. Севастополя за ч. 2 ст. 229-б КК України 1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
        
року на  2  роки  6  місяців  позбавлення  волі,  звільненого,  на
підставі ст. 43 КК України  1960  ( 2001-05 ) (2001-05)
          року,  з  іспитовим
строком на 3 роки.
 
     засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  5  років
позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна,
 
     за ч. 1 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки  позбавлення
волі.
 
     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів, остаточне покарання визначено 5 років позбавлення волі.
 
     На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , шляхом  часткового
приєднання не відбутої частини покарання  за  попереднім  вироком,
остаточне покарання визначено 5 років 6 місяців позбавлення волі
 
     Цим же вироком засуджено ОСОБА_3 касаційних скарг чи  подання
щодо якого не надходило.
 
     Ухвалою апеляційного суду м.  Севастополя  від  15  листопада
2005 року вирок змінено, виключено із кваліфікації дій засудженого
за ч. 2 ст. 307  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          кваліфікуючу  ознаку  -
незаконний збут особливо-небезпечного наркотичного засобу, а також
у частині додаткового покарання,  що  конфіскації  належить  1/  2
частина майна яка належить засудженому.
 
     В іншій частині вирок залишено без зміни.
 
     Як визнав суд, 11 лютого 2003 року біля 13 год. 40  хв.,  під
час огляду автомобіля ВАЗ  2107,  д.н.з.  НОМЕР_1  під  керуванням
водія ОСОБА_2 було виявлено і вилучено:
 
     100 патронів, калібру 5,5 мм.;
 
     16 патронів, калібру 9 мм.;
 
     80,2 гр. особливо-небезпечного наркотичного засобу -  макової
соломки в сухому вигляді, яку незаконно придбав у невстановленої в
ході  слідства  особи  та  обставинах,  зберігав  і  перевозив   в
автомобілі з метою збуту.
 
     18 лютого 2003 року під час  проведення  обшуку  працівниками
міліції   за   місцем   проживання    засудженого    ОСОБА_2,    в
житлово-підсобних приміщеннях на  території  участку  IНФОРМАЦIЯ_1
було виявлено і вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб  -
макову соломку загальною  вагою  сухого  залишку  19,30  гр.,  які
засуджений придбав у  невстановленої  в  ході  слідства  особи  та
обставинах, зберігав за місцем свого проживання з метою збуту.
 
     Крім того, цього ж дня у підсобному приміщенні  -  у  вольєрі
для собаки працівниками міліції було виявлено і вилучено:
 
     30 мм.  реактивний  патрон  класу  освітлюючих  і  сигнальних
патронів, з пошкоджуючими факторами (термічної і ударної дії);
 
     2 вибухових пакети з пошкоджуючим  фактором,  що  є  бойовими
припасами  особливого  призначення,  які  засуджений  придбав  без
передбаченого законом дозволу у  невстановленої  в  ході  слідства
особи і зберігав в підсобному приміщенні участку IНФОРМАЦIЯ_1.
 
     У касаційній скарзі та доповненнях до неї захисник ОСОБА_1  в
інтересах  засудженого  ОСОБА_2  порушує  питання  про  скасування
судових рішень щодо нього із закриттям справи на підставі п. 2  ч.
1 ст. 6 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         за відсутністю в його діях  складу
злочину та просить пом'якшити призначене покарання.
 
     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України,
перевіривши матеріали справи,  та  обговоривши  доводи  касаційної
скарги, колегія суддів  підстав  для  її  задоволення  не  вбачає,
виходячи з такого.
 
     Доведеність винуватості ОСОБА_2  у  вчиненні  інкримінованого
йому злочину підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів,
які вірно оцінено та обгрунтовано покладено судом в основу вироку.
 
     Кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 307 та  ч.  1  ст.  263  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         є правильною.
 
     Наведенні у касаційній скарзі захисником ОСОБА_1  доводи  про
те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений  ч.  2
ст.  307  та  ч.   1   ст.   263   КК   України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,   є
необгрунтованими.
 
     Обгрунтовуючи свій висновок, суд першої  інстанції  в  основу
вироку  поклав  показання   свідка   ОСОБА_4,   який   бачив,   як
працівниками міліції було  виявлено  і  вилучено  під  час  огляду
автомобіля ВАЗ - 2107, за кермом  якого  був  засуджений  пачки  з
патронами  та  поліетиленовий  пакет   із   речовиною   рослинного
походження -  маковою  соломкою  (т.  1,  а.с.  5  );  даний  факт
підтвердив і  свідок  ОСОБА_5,  який  є  працівником  міліції,  та
здійснював огляд автомобіля "ВАЗ- 2107" (т. 2, а.с.  21-22,  т.  3
а.с. 82); понятих ОСОБА_6  та  ОСОБА_7,  які  в  своїх  показаннях
зазначили, що 11 лютого 2003 року були понятими,  під  час  огляду
автомобіля ВАЗ-2107, де було виявлено і вилучено 3 пачки  патронів
та поліетиленовий пакет з речовиною коричневого кольору -  маковою
соломкою (т.3, а.с.90-91,)
 
     Аналогічні показання дали свідки ОСОБА_8 (т. 2, а.с. 6, т. 3,
а.с. 83), ОСОБА_9 (т.2, а.с. 28), ОСОБА_10 (т. 2, а.с. 20,  т.  3,
а.с. 183-184).
 
     Iз показань свідка  ОСОБА_11,  вбачається,  що  засуджений  є
співмешканцем його матері з 2000 року. Вони проживали  на  участку
IНФОРМАЦIЯ_1. 18 лютого  2003  року  до  них  приїхали  працівники
міліції, які провели обшук в будинку, в гаражі та вольєрі  собаки,
під час обшуку  працівниками  міліції  було  виявлено  і  вилучено
пластмасову  каністру   в   якій   залишались   залишки   особливо
небеспечного наркотичного засобу  рослинного  походження  речовину
темно-коричневого кольору - макову соломку,  у  вольєрі  собаки  2
пакети  з   патронами,   одну   ракетницю,   та   невідомий   йому
подовговастий предмет, в гаражі -  бетон  з  залишками  рослинного
походження темно-коричневого  кольору  аналогічного  виявленого  у
каністрі у квартирі (т. 2, а.с.13-14, 15-16).
 
     Дані показання свідка ОСОБА_11  підтвердили  свідки  ОСОБА_12
(т. 2, а.с. 29-30), ОСОБА_13 і  ОСОБА_14,  ОСОБА_15  
( т. 2 а.с 23-24, 25-26, 31-32)
( т. 2 а.с 23-24, 25-26, 31-32), ОСОБА_16 (т. 3, а.с. 80-81)
.
 
     Достовірність наведених обставин  підтверджується  сукупністю
досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема, даних протоколу
огляду місця подій від 11 лютого 2003 року відповідно до  якого  в
автомобіля який  належав  засудженому  ОСОБА_2,  було  виявлено  і
виучено патрони та особливо-небезпечний наркотичний  засіб  макову
соломку (т.  1,  а.с.  11-18),  довідки  відділу  адміністративної
служби  міліції,  відповідно  до  якої  ОСОБА_2  не  є   власником
будь-якої зброї (т. 2 а.с.  44),  даних  висновку  судово-хімічної
експертизи № 124 від 22 лютого 2003 року та  №134  від  26  лютого
2003 року  відповідно  до  яких  речовина,  яку  було  виявлено  і
вилучено у засудженого ОСОБА_2 є особливо небезпечним  наркотичним
засобом  рослинного   походження   кустарно-виготовленої   макової
соломки (т.2, а.с. 52-53,  т.  2,  а.с.  81-82),  даних  висновків
комплексних дактоло балістичної експертизи №  136  від  24  лютого
2003 року, № 4 від 2 березня 2003 року (т.  2,  а.с.60-63,  т.  2,
а.с. 70-74), протоколом обшуку від 18 лютого 2003 року (т. 2, а.с.
114-115).
 
     Рішення  суду  в  частині  призначеного  ОСОБА_2у   покарання
мотивовано відповідно до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          і  є
правильним, оскільки судом ураховано  ступінь  тяжкості  вчиненого
ним злочину, дані про особу засудженого,  а  також  усі  обставини
справи, в тому числі й ті, на які є посилання у касаційній скарзі.
 
     Відповідно до роз'яснень, даних  у  п.  8  постанови  Пленуму
Верховного  Суду  України  від   24   жовтня   2003   року   №   7
( v0007700-03 ) (v0007700-03)
         "Про  практику  призначення  судами  кримінального
покарання" призначення основного покарання, нижчого від  найнижчої
межі,  передбаченої  законом,  згідно  зі  ст.   69   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
         може мати місце лише за наявності декількох (не  менше
двох) обставин,  що  пом'якшують  покарання  та  істотно  знижують
ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
 
     Колегія суддів вважає, що під час розгляду  справи  достатніх
підстав для призначення більш м'якого покарання,  ніж  передбачено
законом, на підставі ст.  69  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  судом  не
здобуто й у  касаційній  скарзі  захисником  засудженим  також  не
наведено.
 
     Iстотних порушень органами досудового слідства чи судом  норм
кримінально-процесуального закону, які були б підставою для  зміни
або скасування судових рішень, не встановлено.
 
     З урахуванням наведеного колегія суддів не знаходить  підстав
для призначення кримінальної  справи  до  касаційного  розгляду  з
обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        .
 
     Керуючись статтями 394 і 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія
суддів Судової  палати  у  кримінальних  справах  Верховного  Суду
України
 
                         у х в а л и л а:
 
     відмовити захиснику ОСОБА_1 у справі ОСОБА_2 в задоволенні її
касаційної скарги.
 
                            С у д д і:
 
     Присяжнюк Т.I. Пошва Б.М. Нікітін Ю.I.