У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого судді

     Синявського О.Г.,

     суддів

     Косарєва В.I., Пекного С.Д.

     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  12  грудня  2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_1  на
вирок Святошинського районного суду м. Києва  від  3  серпня  2004
року, яким

     ОСОБА_2,

     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

     громадянин України, раніше не судимого,

     засуджено

     -  за  ч.1  ст.  121  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  5   років
позбавлення волі;

     -  за ч.4 ст. 296  КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 4 роки 6 місяців
позбавлення волі, а  за сукупністю злочинів на підставі ст. 70  КК
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          остаточно   визначено   покарання   у   виді
позбавлення волі строком на 5 років 5 місяців.

     Постановлено  стягнути  з  ОСОБА_2  на  користь   потерпілого
ОСОБА_3- 1500 грн.   на   відшкодування  моральної  шкоди  та   на
користь Київської МКЛ № 17 - 536 грн. 20 коп. витрати на лікування
потерпілого ОСОБА_3

     Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13  квітня  2005  року
вирок залишено без зміни.

     Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 визнано винним і засуджено  за
те, що він 25 серпня 2003 року в м.  Києві,  перебуваючи  у  стані
алкогольного сп'яніння, грубо  порушуючи   громадський  порядок  з
мотивів  явної  неповаги  до  суспільства,   що   супроводжувалося
особливою  зухвалістю,  вчинив  хуліганські  дії  щодо  ОСОБА_4  і
ОСОБА_3, під час яких ОСОБА_4 намагався припинити його дії, і  при
цьому ОСОБА_2умисно наніс  два  удари  останньому  ножем  в  груди
зліва,   спричинивши  потерпілому  тяжкі  тілесні  ушкодження   як
небезпечні для життя в момент заподіяння.

     У касаційній  скарзі  адвокат  ОСОБА_1  порушує  питання  про
перегляд судових рішень щодо ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що   в  його
діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 121  та  ч.  4
ст. 296 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        .  Вважає,  що  ОСОБА_2може  нести
відповідальність  тільки  за  умисне  заподіяння  тяжких  тілесних
ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони, тобто за ст. 124
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        . У зв'язку з цим,  просить  змінити  вирок,
перекваліфікувавши  дії  ОСОБА_2  на  вищезазначений  кримінальний
закон і призначити йому покарання в межах його санкції. В  частині
розгляду цивільного позову потерпілого вирок  скасувати  внаслідок
його необгрунтованості.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія  суддів  вважає,  що
скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

     Перевіркою матеріалів справи встановлено,  що  суд  правильно
встановив фактичні обставини вчинених засудженим злочинів.

     Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за
обставин, наведених у вироку, грунтуються на доказах,  досліджених
у судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку.

     Кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , відповідає  встановленим  обставинам  справи,
оскільки у даному випадку має місце ідеальна сукупність злочинів.

     Доводи скарги аналогічного змісту,  перевірялись  апеляційним
судом за  апеляціями  засудженого  та  його  захисника  і  визнані
такими, що не відповідають матеріалам справи, оскільки, як  визнав
суд, ОСОБА_2безмотивно, із хуліганських спонукань,  перебуваючи  у
стані алкогольного сп'яніння, умисно вчинив хуліганство,  під  час
якого застосував ножа та спричинив ним  тяжкі  тілесні  ушкодження
потерпілому ОСОБА_4

     Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено відповідно до  вимог
ст. 65 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          з  урахуванням  ступеня  тяжкості
вчинених ним злочинів, даних  про  його  особу  та  обставин,  які
пом'якшують і обтяжують покарання.

     Цивільний позов судом вирішено відповідно до вимог закону, на
підставі доказів, які є у справі.

     Підстав до перегляду  судових рішень, з мотивів викладених  у
скарзі, не вбачається.

     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, -
                        у х в а л и л а :

     У задоволенні касаційної скарги адвоката ОСОБА_1 про перегляд
вироку Святошинского районного суду м. Києва  від  3  серпня  2004
року та ухвали апеляційного суду м. Києва від 13 квітня 2005  року
щодо ОСОБА_2 - відмовити.

                              Судді:

     Синявський О.Г.  Косарєв  В.I.  Пекний С.Д.