У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючої

     Присяжнюк Т.I.,

     суддів

     Пошви Б.М., Федченка О.С.

     розглянула у судовому засіданні в м.  Києві  12  грудня  2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою  потерпілої  ОСОБА_1
на судові рішення щодо ОСОБА_2

     За  вироком  Славутського  міськрайонного  суду  Хмельницької
області від 12 квітня 2006 року ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1,  громадянка
України, раніше не судима,

     засуджена  за  ст.  125  ч.2  КК  України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,   із
застосуванням  ст.  69  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  до   60   годин
громадських робіт.

     Суд постановив стягнути з  ОСОБА_2  на  користь  ОСОБА_1  500
гривень на відшкодування моральної шкоди.

     Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 31  травня
2006 року зазначений вирок змінено: на  підставі  ст.  49  ч.1  КК
України   ( 2341-14 ) (2341-14)
           ОСОБА_2   звільнено    від    кримінальної
відповідальності за ст. 125 ч.2 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  вирок  в
цій частині скасовано, а  справу  провадженням  закрито.  В  решті
вирок залишено без змін.

     Суд першої інстанції визнав ОСОБА_2 винуватою у тому,  що  24
квітня 2003 року, приблизно о 8 годині, на ринку в м.  Славута,  в
ході сварки, що виникла на грунті особистих неприязних стосунків і
переросла в бійку,  вона  ухопила  ОСОБА_1  руками  за  волосся  і
декілька разів вдарила потерпілу головою об прилавок, в результаті
чого ОСОБА_1 отримала  легкі  тілесні  ушкодження,  що  спричинили
короткочасний розлад здоров'я.

     У касаційній скарзі, як видно із її змісту, потерпіла ОСОБА_1
ставить  питання  про  скасування  судових  рішень  щодо  ОСОБА_2,
посилаючись на безпідставне застосування судом ст. 69  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , а також на  неправильне  вирішення  судом  цивільного
позову.  У  доповненні  до  касаційної  скарги  потерпіла  ставить
питання про м'якість призначеного засудженій покарання.

     Заслухавши доповідь судді та обговоривши доводи, викладені  у
касаційній скарзі потерпілої, колегія суддів, виходячи з  положень
ст. 395 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
          щодо  обсягів  перевірки  справи
касаційним судом, не вбачає підстав для задоволення цієї скарги.

     Відповідно до ч.1 ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
          підставами
для скасування або зміни зазначених у  ч.2  ст.  383  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
            судових    рішень,     є:     істотне     порушення
кримінально-процесуального   закону,   неправильне    застосування
кримінального  закону,  невідповідність   призначеного   покарання
тяжкості злочину та особі засудженого.

     Висновки суду щодо необхідності кваліфікації  дій  засудженої
ОСОБА_2  за  ст.  125  ч.2  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          відповідають
дослідженим  у  судовому  засіданні  доказам  і   не   оспорюються
потерпілою.

     Що стосується призначення  ОСОБА_2  покарання,  то  вирішення
судом першої інстанції цього питання відповідає вимогам ст. 65  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Як видно із змісту  вироку,  суд  врахував  ступінь  тяжкості
вчиненого  злочину,  який  відповідно  до  ст.   12   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
         є злочином  невеликої  тяжкості,  дані  характеризуючі
засуджену,  яка  до  кримінальної  відповідальності   притягується
вперше, позитивно характеризується за місцем роботи, на  утриманні
має неповнолітніх дітей, а також протиправну поведінку  потерпілої
ОСОБА_1, яка вироком Славутського міського  суду  від  17  березня
2004 року засуджена за ст.  125  ч.1  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          по
даному факту за заподіяння легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2

     Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів  вважає,  що  суд
першої інстанції пришов до обгрунтованого висновку про  можливість
призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        . Підстав для заміни покарання на більш суворе  колегія
суддів не вбачає.

     Iстотних порушень  кримінально-процесуального  законодавства,
які б могли вплинути  на  правильність  висновків  суду,  колегією
суддів по справі не виявлено.

     Мотивованим  і  обгрунтованим  є   вирішення   судом   першої
інстанції цивільного позову потерпілої.

     Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

                         у х в а л и л а:

     у задоволенні касаційної скарги потерпілої ОСОБА_1 відмовити.
     Судді:

     Присяжнюк Т.Ф.  Пошва Б.М.  Федченко О.С.