У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Філатова В.М. і Кармазіна Ю.М.
за участю прокурора
Яковенко Р.I.
розглянула в судовому засіданні 12 грудня 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок колегії суддів судової палати у
кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 10
квітня 2006 року, яким
ОСОБА_1,громадянин України, такий, що згідно
зі ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
судимості не має,
засуджений до позбавлення волі;
- за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на одинадцять
років;
- за ст. 185 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки, а за
ст. 357 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді дванадцяти
років позбавлення волі.
ОСОБА_2,особа, яка громадянства України не має, і така,
яка відповідно до ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
є не судимою,
засуджена до позбавлення волі:
- за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на десять
років;
- за ст. 185 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки, а за
ст. 357 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на один рік обмеження волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_2 остаточно визначено покарання у виді одинадцяти
років позбавлення волі.
ОСОБА_1. і ОСОБА_2 визнані винними і засуджені за такі
злочини.
22 вересня 2005 року близько 15-ої години ОСОБА_1.,
перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння і знаходячись у кімнаті
НОМЕР_1 гуртожитку IНФОРМАЦIЯ_1, розташованого в АДРЕСА_1, в
процесі сварки, що виникла на грунті ревнощів, спочатку здушив шию
ОСОБА_3., а потім, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 на
умисне вбивство потерпілої, спільно з нею нанесли їй ножами
численних ударів в область грудної клітини, живіт і шию, і в такий
спосіб позбавили її життя.
У касаційних скаргах і доповненнях до них:
засуджений ОСОБА_1. просить вирок змінити і, врахувавши такі
обставини, як з'явлення із зізнанням, щире каяття та активне
сприяння розкриттю злочину, а також хворобу на туберкульоз,
пом'якшити покарання. Водночас посилається на непричетність до
інкримінованих цим вироком злочинів. Стверджує, що вбивство
потерпілої на грунті ревнощів вчинила ОСОБА_2 Вона ж заволоділа
грошима і документами ОСОБА_3. На досудовому слідстві він,
намагаючись зменшити ступінь вини своєї співмешканки у вчинених
нею злочинах, під впливом слідчого обмовив себе і діях, яких не
вчиняв;
засуджена ОСОБА_2 також просить вирок змінити і пом'якшити
покарання. На обгрунтування прохання посилається на те, що
вбивство потерпілої вчинила сама без участі ОСОБА_1, приревнувавши
її до нього. Стверджує, що показання на досудовому слідстві, в
яких підтверджувала причетність ОСОБА_1 до злочинів стосовно
ОСОБА_3., дала під впливом слідчого.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про законність і
обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів підстав для їх
задоволення не знайшла.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у злочинах, за
які їх засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і
підтверджуються зібраними в ній доказами, які суд належно дослідив
та правильно оцінив.
Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні
ОСОБА_1. і ОСОБА_2 визнавали свою вину в убивстві ОСОБА_3., у
викраденні її грошей та документів і з цього приводу давали
докладні показання, зміст яких зводився до того, що причиною
вбивства потерпілої став конфлікт з нею, який переріс у бійку, під
час якої ОСОБА_1. здушив її шию, а потім спільно зі ОСОБА_2
нанесли їй ножові удари в різні частини тіла, в тому числі і в
область грудної клітки, шию і живіт. Позбавивши у такий спосіб
ОСОБА_3. життя, вони накрили її труп покривалом, після чого
забрали із сумки потерпілої гроші в сумі 400 грн., паспорт,
трудову книжку і пенсійне посвідчення. При цьому засуджені
стверджували, що такі їх агресивні дії стосовно потерпілої
зумовлювались їхнім станом алкогольного сп'яніння (т. 1, а.с.
133-137; т. 2, а.с. 163-166, 175-178; т. 3 а.с. 63-65,
66-67,67-68).
Показання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про місце вчинення злочинів
об'єктивно узгоджуються з даними протоколів огляду місця події,
згідно з якими в кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку IНФОРМАЦIЯ_1, в якій
проживали засуджені, 28 вересня 2005 року були виявлені труп жінки
з ознаками насильницької смерті, дамська сумочка, дублікат
ідентифікаційного коду і квиток залізниці на ім'я ОСОБА_5, а в
будинку ОСОБА_4, в якому засуджені тимчасово перебували, -
паспорт, трудова книжка і пенсійне посвідчення на ім'я цієї ж
особи (т. 1 а.с. 8-25, 27-28).
Відповідно до даних висновків судово-медичних експертиз на
трупі ОСОБА_3. було виявлено вісім проникаючих колено-різаних ран
передньої поверхні грудної клітини зліва, рани передньої поверхні
живота зліва і передньої поверхні шиї, пошкодження серця, лівої
легені, щитоподібного хряща, перелома під'язичної кістки,
щитоподібного і перстнеподібного хрящів гортані. Смерть же
потерпілої настала від множинних проникаючих колено-різаних ран
передньої поверхні грудної клітини, шиї і живота з пошкодженням
серця і легені, що викликало крововтрату (т. 2, а.с. 7-11, 12-14).
Таким чином, цими даними судово-медичних експертиз
підтверджуються показання засуджених про механізм заподіяння
потерпілій тілесних ушкоджень та їх локалізацію, які вони давали
при розслідуванні справи і, зокрема, при відтворенні обстановки та
обставин події (т. 1, а.с. 75-82, 118-123).
Iз матеріалів справи видно, що, починаючи з моменту порушення
щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочину,
передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, на
досудовому слідстві та в судовому засіданні брали участь
захисники. Та обставина, що вони були призначені слідчим і судом у
встановленому законом порядку, на їх компетентність, а отже і на
ефективність захисту не вплинула. Тому доводи касаційних скарг
засуджених на неефективність захисту є безпідставними.
Як видно із даних протоколів допитів ОСОБА_1, починаючи з
допиту як підозрюваного і закінчуючи допитом як підсудного, він
стверджував, що вбивство ОСОБА_3. вчинив за участю ОСОБА_2, яка
теж наносила удари ножем потерпілій. Про це він писав у своїй
заяві на ім'я слідчого (т. 1, а.с. 97-98, 105-117, 118-123,
130-132, 133-137; т. 2 а.с. 175-178; т. 3 а.с. 63-65, 66-67).
З такими показаннями ОСОБА_1 погоджувалась ОСОБА_2 на очній
ставці з ним, а також стверджувала про це на допитаних як
обвинуваченої та підсудної (т. 1, а.с. 133-137; т. 2, а.с.
163-166; т. 3, а.с. 67-68).
Будь-яких даних, у тому числі заяв чи скарг, які б свідчили,
що такі показання ОСОБА_1. і ОСОБА_2 давали внаслідок
неправомірного на них впливу слідчого, про що вони стверджують у
касаційних скаргах, матеріали справи не містять. Тому такі доводи
касаторів є голослівними і такими, що не відповідають дійсності.
Як правильно зазначив у вироку суд першої інстанції,
злагодженість дій засуджених по виконанню об'єктивної сторони
вбивства потерпілої свідчить про наявність у них попередньої змови
на умисне позбавлення її життя. Отже, доводи касаційних скарг
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про відсутність такої змови є непереконливими.
Відповідно до даних висновків комісійних амбулаторних
судово-психіатричних експертиз ОСОБА_1. і ОСОБА_2 психічними
захворюваннями не страждали і не страждають. У період часу, який
відноситься до вчинення інкримінованих їм діянь, ознак психічного
захворювання чи тимчасового хворобливого розладу психічної
діяльності вони не проявляли, в знаходились у стані простого
алкогольного сп'яніння, що не позбавляло їх здатності повністю
віддавати звіт своїм діям та керувати ними (т. 2, а.с. 139-140,
146-147).
Ретельно дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх
сукупності, суд дав їм належну оцінку і правильно кваліфікував
дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ст. ст. 115 ч. 2 п. 12, 185 ч. 2 і 357
ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Призначене засудженим покарання відповідає вимогам ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
. При його обранні суд врахував ступінь
тяжкості вчинених злочинів, дані про особи винних та обставини, що
пом'якшують та обтяжують покарання. Зокрема, до пом'якшуючих
обставин суд відніс хворобу ОСОБА_1, його щире каяття та активне
сприяння розкриттю злочину, тобто ті обставини, на які посилається
в касаційній скарзі засуджений.
Таке покарання призначено в межах, установлених у санкціях
статей Кримінального кодексу ( 2341-14 ) (2341-14)
, що передбачають
відповідальність за вчинені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 злочини і є
необхідним та достатнім для їх виправлення і попередження нових
злочинів. Підстав для його пом'якшення, про що йдеться в
касаційних скаргах засуджених, колегія суддів не вбачає.
Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які
б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно
розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і
справедливий вирок, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2006 року щодо
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційні скарги
засуджених - без задоволення.
Судді:
С.М. Міщенко В.М. Філатов Ю.М. Кармазін