У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого - судді
Паневіна В.О.,
суддів
Кліменко М.Р., Глоса Л.Ф.,
за участю прокурора
Опанасюка О.В.,
розглянувши в судовому засіданні 12 грудня 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Дніпропетровської області на ухвалу колегії суддів
судової палати у кримінальних справах апеляційного суду
Дніпропетровської області від 11 травня 2006 року щодо ОСОБА_1,
встановила:
вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської
області від 10 березня 2006 року засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше судимого:
- 15.05.1998 року за ч.2 ст.215-3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2
роки позбавлення волі;
- 29.01.2002 року за ч.3 ст.185, ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання
з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;
звільненого від покарання 29.08.2003року,
- за ч.1 ст.121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення
волі.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 18 листопада
2005 року близько 17 год., будучи в стані алкогольного сп'яніння,
за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 на грунті особистих
неприязних відносин зі своєю дружиною ОСОБА_2 під час сварки
кухонним ножем наніс їй один удар в спину, спричинивши тяжкі
тілесні ушкодження.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11
травня 2006 року вирок Солонянського районного суду
Дніпропетровської області від 10 березня 2006 року щодо ОСОБА_1
змінено: на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
його звільнено
від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 3
роки з покладенням обов'язків, передбачених ч.1 п.п. 2, 3 ст. 76
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
У касаційному поданні заступник прокурора Дніпропетровської
області, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_1
апеляційним судом Дніпропетровської області покарання тяжкості
злочину та даним про особу засудженого внаслідок м'якості, просить
ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.05.2006
року скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного суду України, пояснення
прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши
матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного
подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні
зазначеного у вироку злочину не оскаржується у касаційному
поданні.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що оскільки висновки
апеляційного суду, викладені в ухвалі, не відповідають матеріалам
справи, то застосування судом апеляційної інстанції ст. 75 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
і звільнення засудженого від відбування
покарання з випробуванням з іспитовим строком є безпідставним і
таким, що внаслідок м'якості не відповідає тяжкості злочину та
даним про особу засудженого.
Так, застосовуючи ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, апеляційний
суд послався на клопотання потерпілої ОСОБА_2, в якому вона
просила не позбавляти засудженого волі, оскільки той є єдиним
працюючим членом сім'ї, на утриманні якого вона знаходиться, а
також на те, що засуджений працює, користується повагою в
колективі, є хворим на туберкульоз.
Однак, у справі немає ніяких даних про те, що ОСОБА_1
працевлаштувався і позитивно характеризується за місцем роботи.
Також відсутні дані і про те, що ОСОБА_1 хворий на туберкульоз і
потребує лікування.
На досудовому слідстві та в суді потерпіла ОСОБА_2
стверджувала, що ОСОБА_1 ніде не працював і не працює, вживає
алкогольні напої, часто влаштовує сварки, після спричинення їй
тяжкого тілесного ушкодження матеріальної допомоги їй не надавав,
а лікування оплачували їх дорослі діти. Також потерпіла ОСОБА_2
зазначала, що після вчинення злочину ОСОБА_1 разом з нею не
проживає. Від проведення очної ставки на досудовому слідстві
потерпіла ОСОБА_2 відмовилася, мотивуючи тим, що боїться
переслідувань з боку ОСОБА_1
Також апеляційним судом не було враховано, що ОСОБА_1 за
місцем проживання характеризувався негативно, злочин вчинив у
стані алкогольного сп'яніння, раніше засуджувався за умисний
злочин, передбачений ч. 2 ст. 215-3 КК України (1960р.
( 2001-05 ) (2001-05)
), судимість за який не погашена.
З огляду на викладене, ухвала апеляційного суду
Дніпропетровської області від 11.05.2006 року щодо ОСОБА_1
підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний
розгляд у зв'язку з безпідставним застосуванням судом до
засудженого ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської
області задовольнити.
Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2006
року щодо ОСОБА_1 скасувати за м'якістю призначеного йому
покарання, а справу направити на новий апеляційний розгляд до
апеляційного суду Дніпропетровської області в іншому складі
суддів.
судді:
Паневін В.О. Кліменко М.Р. Глос Л.Ф.