У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого - судді
Присяжнюк Т.I.,
суддів
Пошви Б.М. і Нікітіна Ю.I.,
прокурора
Казнадзея В.В.,
розглянувши в судовому засіданні 12 грудня 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Дніпропетровська
від 1 червня 2006 року та вирок апеляційного суду
Дніпропетровської області від 5 вересня 2006 року,
в с т а н о в и л а:
вироком Орджонікідзевського районного суду м.
Дніпропетровська від 1 червня 2006 року
ОСОБА_1, уродженця м. Орджонікідзе,
раніше судимого:
1) 22 серпня 1997 року Орджонікідзевським районним судом м.
Дніпропетровська за ч. 1 ст. 222 КК України 1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
р. на
3 роки позбавлення волі;
2) 1 червня 2001 року Подільським районним судом м. Києва за
ч. 1 ст. 145, ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі, звільненого умовно-достроково на 1 рік 2 місяці
6 днів;
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років і
6 місяців позбавлення волі;
за ч. 3 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- на 4 роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим,
остаточне покарання засудженому ОСОБА_1 визначено 5 років і 6
місяців позбавлення волі з конфіскацію всього майна.
Постановлено задовольнити цивільні позови потерпілих і
вирішено питання речових доказів відповідно до КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
.
Вироком суду ОСОБА_1. визнаний винним у вчиненні 29
квартирних крадіжок у потерпілих, що проживають у м. Орджонікідзе
з проникненням у житло на загальну суму 78 954 грн., а також у
відкритому викраденні майна 16 березня 2006 року мешканки цього ж
міста потерпілої ОСОБА_2. з квартири АДРЕСА_1 на суму 1197 грн. 74
коп.
Вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 5
вересня 2006 року за апеляцією прокурора вирок Орджонікідзевського
районного суду м. Дніпропетровська від 1 червня 2006 року щодо
ОСОБА_1 скасовано і до покарання за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186,
ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на підставі ст. 71 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
частково приєднано невідбуту частину покарання за
попереднім вироком і остаточне покарання йому визначено 6 років
позбавлення волі.
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування
вироків місцевого та апеляційного судів із направленням справи на
новий судовий розгляд у зв'язку з тим, що суд однобічно розглянув
справу, у частині його засудження за ч. 3 ст. 186 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
суд неправильно застосував кримінальний закон.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування
прокурора про залишення судових рішень без зміни, перевіривши
матеріали справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає,
що касаційну скаргу засудженого слід залишити без задоволення,
виходячи з такого.
Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні
злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, суд зробив на підставі доказів, досліджених у
судовому засіданні і детально викладених у вироку.
Засуджений ОСОБА_1. як на досудовому слідстві, так і в
судовому засіданні вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.
185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
визнавав повністю. У вчиненому
розкаювався, визнавав позови потерпілих.
Обставини справи засудженим у частині його засудження за ч. 3
ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не оспорювалися, у зв'язку з чим за
його згодою судове слідство було проведено у порядку,
передбаченому ст. 299 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Що стосується правової оцінки дій ОСОБА_1 у вчиненні
відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_3, то висновок суду
про їх кваліфікацію за ч. 3 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у
вироку Орджонікідзевського районного суду м. Дніпропетровська від
1 червня 2006 року належним чином мотивовано. Доводи у касаційній
скарзі про те, що суд у цій частині однобічно і неповно дослідив
обставини справи, є безпідставними, оскільки вони були предметом
розгляду та оцінки суду першої інстанції, а тому відповідно до
вимог ч. 1 ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
перегляду в касаційному
порядку не підлягають.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною, а призначене йому покарання
повною мірою відповідає вимогам закону.
Рішення апеляційного суду про скасування вироку
Орджонікідзевського районного суду м. Дніпропетровська від 1
червня 2006 року в частині призначення ОСОБА_1 покарання та
часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім
вироком до покарання за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 70 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
належним чином мотивовано. З матеріалів справи вбачається, що
ОСОБА_1. раніше судимий і вчинив нові злочини до повного відбуття
покарання за попереднім вироком від 1 червня 2001 року, і тому суд
призначив покарання згідно зі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Iстотних порушень органами досудового слідства чи судом норм
кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни
або скасування судових рішень, не встановлено.
Керуючись статтями 395 і 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду
України;
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без
задоволення, а вироки Орджонікідзевського районного суду м.
Дніпропетровська від 1 червня 2006 року та колегії суддів Судової
палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської
області від 5 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
С у д д і:
Присяжнюк Т.I. Пошва Б.М Нікітін Ю.I.