У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого - судді
Паневіна В.О.,
суддів
Кліменко М.Р., Глоса Л.Ф.,
за участю прокурора
Дев'ятка В.В.
засуджених
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши в судовому засіданні 12 грудня 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених
ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок колегії суддів судової палати у
кримінальних справах апеляційного суду Луганської області від 18
серпня 2006 року,
в с т а н о в и л а:
цим вироком засуджено:
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця м. Луганська, громадянина України, не працюючого,
раніше судимого:
- 09.06.1993 року за ч.3 ст.81, ч.2 ст.86, ст.42 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років позбавлення волі;
- 27.05.1999 року за ч.2 ст.196-1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1
рік позбавлення волі;
- 03.06.2002 року за ч.1 ст.122 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3
роки позбавлення волі;
- 30.05.2005 року за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185, ст.75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік позбавлення волі зі звільненням від
відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1
рік,
- за п.п.4, 12 ч.2 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 14 років
позбавлення волі,
- за ст.304 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення
волі.
На підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом часткового складання призначених покарань йому
остаточно визначено покарання у виді 14 років 6 місяців
позбавлення волі.
Відповідно до ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до покарання за
цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за
вироком Жовтневого районного суду м. Луганська від 30.05.2005 року
та остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді 15 років
позбавлення волі.
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_2,
уродженця м. Кіровська Луганської області, громадянина
України, не працюючого, без визначеного місця проживання, раніше
не судимого,
- за п.п.4, 12 ч.2 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 11 років
позбавлення волі.
За ст.304 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_3 виправдано.
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_3,
уродженця м.Луганська, громадянина України, не працюючого,
раніше судимого:
- 08.11.2004 року за ч.2 ст.185, ст.ст.104, 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення волі зі звільненням від
відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2
роки,
- 04.10.2005 року за ч.1 ст.185, ст.ст.104, 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення волі зі звільненням від
відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1
рік,
- за п.п.4, 12 ч.2 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 10 років
6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до покарання за
цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за
вироком Жовтневого районного суду м. Луганська від 04.10.2005 року
та ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді 11 років
позбавлення волі.
ОСОБА_4,
IНФОРМАЦIЯ_4, раніше не судимого -
- за п.п.4, 12 ч.2 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 13 років
позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за втягнення неповнолітніх
ОСОБА_2 і ОСОБА_4 у злочинну діяльність, пияцтво і заняття
жебрацтвом, а також ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 засуджені
за умисне вбивство ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб з
особливою жорстокістю. Злочини вчинені за таких обставин.
14 березня 2006 року близько 6 год. ОСОБА_1, будучи в стані
алкогольного сп'яніння і знаходячись в тепловій камері НОМЕР_1
теплотраси, IНФОРМАЦIЯ_5, з метою помсти ОСОБА_5 за здійснену ним
крадіжку пляшки горілки і запальнички, які належали ОСОБА_2,
вступив у попередню змову з ОСОБА_3, неповнолітніми ОСОБА_2 і
ОСОБА_4 на вбивство ОСОБА_5.
З цією метою, діючи з особливою жорстокістю, ОСОБА_1,
ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 одночасно протягом 20 хвилин наносили
численні удари руками, ногами, фрагментом обмотки кабелю в різні
частини тіла ОСОБА_5, усвідомлюючи, що від ударів той відчуває
сильний біль і особливі муки. Після цього ОСОБА_1, ОСОБА_3,
ОСОБА_2 і ОСОБА_4, упевнившись, що ОСОБА_5 не виявляє ознак життя,
пішли з місця вчинення злочину.
Однак близько 7 год. для того, щоб переконатись, що умисел на
вбивство ОСОБА_5 доведено до кінця, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 повернулися
в теплову камеру НОМЕР_1 і, побачивши, що ОСОБА_5 знаходиться в
іншій позі, з метою доведення умислу на його вбивство до кінця,
продовжили з особливою жорстокістю бити ОСОБА_5 по тулубу і голові
ногами, дерев'яною палицею і цеглиною. Також ОСОБА_1 фрагментом
матерії, а потім шнурком здавлював шию ОСОБА_5
Упевнившись у смерті ОСОБА_5, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 пішли з місця
вчинення злочину, однак близько 7 год. 30 хв. повернулися назад і
з метою приховання слідів злочину підпалили труп.
Смерть ОСОБА_5 настала від множинних переломів ребер з
розвитком травматичного шоку.
Також ОСОБА_1, достовірно знаючи, що його брат ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_3, та ОСОБА_4, IНФОРМАЦIЯ_4, є неповнолітніми, проживав
із зазначеними особами в теплотрасі з 6 березня 2006 року і
втягнув їх у жебрацтво і пияцтво: неповнолітні ОСОБА_2 і ОСОБА_4
випрошували гроші у перехожих, на ці гроші куплялось спиртне, яке
ОСОБА_1 неодноразово розпивав разом із ОСОБА_3, неповнолітніми
ОСОБА_2 і ОСОБА_4 протягом 6 - 14 березня 2006 року.
14 березня 2006 року ОСОБА_1, запевняючи неповнолітніх
ОСОБА_2 і ОСОБА_4 у безкарності злочину, своєю аморальною
поведінкою викликав у них бажання вчинити злочин і разом з ними та
ОСОБА_3 вбив ОСОБА_5, чим втягнув неповнолітніх у злочинну
діяльність.
У касаційних скаргах:
- засуджений ОСОБА_3 стверджує, що злочину, за який його
засуджено, він не вчиняв, в момент побиття ОСОБА_5 в стані
алкогольного сп'яніння не перебував і не мав попередньої змови з
іншими на вбивство потерпілого. Вказує, що ОСОБА_5 били не
одночасно і лише протягом 3-5 хвилин, тобто не з особливою
жорстокістю. Зазначає, що він наніс потерпілому удари лише в плече
і ногу, і від цих дій не могла настати його смерть.
У заяві від 30.10.2006р. ОСОБА_3, відмовившись від доводів
своєї касаційної скарги, просить вирок суду щодо нього змінити і
пом'якшити призначене йому покарання;
- засуджений ОСОБА_1 вказує, що по справі допущена неповнота
досудового слідства і судового розгляду справи, докази щодо
ОСОБА_2 зібрані з порушенням його права на захист. Стверджує, що
не мав попередньої змови з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вбивство ОСОБА_5
і після першого побиття потерпілого з їх участю той був живим, а
тому до вбивства потерпілого не причетні ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Зазначає про суворість призначеного покарання;
У доповненні до касаційної скарги ОСОБА_1 вказує, що визнає
себе винним і щиро кається, просить урахувати його і брата сімейні
обставини та пом'якшити призначене покарання;
- засуджений ОСОБА_2 стверджує про неповноту, однобічність
судового розгляду справи, чим порушено його право на захист, а
також вказує на суворість призначеного йому покарання. Посилається
на те, що попередньої змови на вчинення вбивства ОСОБА_5 не було.
Зазначає про свою необізнаність у тому, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4
вдруге пішли до ОСОБА_5 і добили його.
Вирок апеляційного суду Луганської області від 18 серпня 2006
року щодо засудженого ОСОБА_4 у касаційному порядку не оскаржено.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
засудженого ОСОБА_3, який підтримав свою касаційну скаргу і просив
заяву від 30.10.2006р. вважати доповненням до касаційної скарги;
пояснення засудженого ОСОБА_1 про повне визнання ним своєї вини у
вчинених злочинах з проханням пом'якшити призначене покарання;
пояснення засудженого ОСОБА_2 на підтримання касаційної скарги,
думку прокурора про необхідність виключення з вироку визнання
судом обтяжуючою покарання обставиною - вчинення злочину щодо
особи, яка перебуває у безпорадному стані, із залишенням вироку в
іншій частині щодо всіх засуджених без зміни, перевіривши
матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги
засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягають задоволенню
частково з таких підстав.
Винуватість ОСОБА_1 у втягненні в період з 6 по 14 березня
2006 року неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у злочинну діяльність,
заняття жебрацтвом і пияцтвом підтверджена дослідженими судом по
справі і наведеними у вироку доказами, яким суд дав належну
оцінку, і правильно кваліфікував дії засудженого за ст. 304 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Правильність рішення суду в цій частині ОСОБА_1 не заперечує
у касаційній скарзі.
Висновок суду про доведеність винуватості засуджених ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 в умисному вбивстві ОСОБА_5 за
попередньою змовою групою осіб і з особливою жорстокістю,
вчиненого за обставин, встановлених судом, є правильним,
відповідає фактичним обставинам справи, обгрунтований сукупністю
розглянутих у судовому засіданні доказів, які досліджені, належно
оцінені судом та детально викладені у вироку.
Так, з показань ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_3, які вони
давали під час досудового слідства, у тому числі при відтворенні
обстановки і обставин події з участю захисників, а також показань
у судовому засіданні ОСОБА_1 і ОСОБА_4, які повністю визнали свою
вину у вчиненні зазначеного злочину, вбачається, що всі засуджені
визнавали перебування у стані алкогольного сп'яніння і свою
причетність до злочину щодо ОСОБА_5, детально повідомляли про час,
місце події, спосіб і дії кожного з них під час вчинення вбивства.
Всі вони послідовно стверджували, що, виявивши крадіжку
спиртного і запальнички у ОСОБА_2, спільно вирішили піти в теплову
камеру НОМЕР_1, де жив ОСОБА_5, якого вони запідозрили у крадіжці.
Дочекавшись останнього і виявивши у нього викрадену запальничку,
вони з помсти за вчинене ним одночасно протягом 20 хвилин з різних
сторін вчотирьох били його руками, ногами, обмоткою кабелю по
голові, ногам, животу, ребрам, ниркам, плечам. Удари наносили зі
значною силою. ОСОБА_5 на ці дії не опирався, тільки стогнав і
просив його не бити, а потім хрипів. З цього вони розуміли, що той
відчуває сильний біль. Побиття ОСОБА_5 вони припинили тоді, коли
той перестав рухатись і реагувати на удари. Тоді вони залишили
ОСОБА_5 і повернулись до своєї теплової камери. В подальшому
ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_4 піти перевірити, чи живий ОСОБА_5, і
добити останнього, якщо той не помер. Вони вдвох прийшли до камери
НОМЕР_1, де побачили ОСОБА_5, який ознак життя не подавав, але був
в іншій позі. Тому вони вирішили, що він ще живий, і почали його
бити і душити різними предметами, а потім закидали одягом і
підпалили.
Які наносились удари ОСОБА_5 , всі четверо показали на
макеті.
За висновками судово-медичної експертизи, підтвердженими
експертом у суді, смерть ОСОБА_5 настала від закритої тупої травми
тулуба з множинними переломами ребер, яка ускладнилась розвитком
травматичного шоку. Ці тілесні ушкодження, що викликали сильний
біль, є тяжкими тілесними ушкодженнями, небезпечними для життя в
момент заподіяння, і могли утворитися при обставинах, вказаних
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 при відтворенні обстановки та
обставин події, у тому числі під час першого побиття ними ОСОБА_5
При цьому переломи ребер, виявлені у ОСОБА_5, могли виникнути в
результаті ударів у тому числі в область нирок і плечей. Після
заподіяння зазначених ушкоджень ОСОБА_5 міг жити десятки хвилин,
протягом яких розвивався травматичний шок. Також у ОСОБА_5
виявлені посмертні опіки тіла.
Характер, кількість і локалізація заподіяних ОСОБА_5 тілесних
ушкоджень, реакція потерпілого на них, а також дані про
узгодженість між собою дій всіх засуджених свідчать про
спрямованість умислу останніх на вбивство потерпілого з особливою
жорстокістю, яке було вчинено за попередньою змовою групою осіб.
Зазначеними вище доказами спростовані твердження у касаційних
скаргах про недоведеність перебування ОСОБА_3 у нетверезому стані,
про непричетність ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до вбивства ОСОБА_5, про
відсутність між всіма засудженими попередньої змови на його
вбивство і про відсутність в їх діях особливої жорстокості.
Суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, дав
належну оцінку доказам і правильно кваліфікував дії всіх
засуджених щодо ОСОБА_5 за ч. 2 п.п. 4, 12 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Встановлені по справі порушення кримінально-процесуального
законодавства в частині забезпечення ОСОБА_2 і ОСОБА_4 тим же
захисником, який захищав і повнолітніх засуджених, були усунуті
під час досудового слідства, та ОСОБА_2 і ОСОБА_4 були надані інші
захисники. Як видно зі справи, зазначене порушення не вплинуло на
показання неповнолітніх, які підтвердили свої попередні показання
і з новими захисниками, у тому числі під час проведення повторного
відтворення обстановки і обставин події.
Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, які б
тягли зміну чи скасування вироку, по справі немає.
Покарання засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 призначено
судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
в
межах санкції статей КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за якими їх
засуджено, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, ролі кожного
у вбивстві ОСОБА_5, даних про особу засуджених, їх віку, обставин,
що обтяжують та пом'якшують покарання, в тому числі й тих, на які
є посилання у касаційних скаргах.
Разом з тим, при призначенні покарання зазначеним вище
засудженим, а також ОСОБА_4 суд безпідставно визнав як обтяжуючу
їх покарання обставину - вчинення злочину щодо особи, що
перебувала у безпорадному стані. Як установлено по справі, ОСОБА_5
під час вчинення злочину щодо нього був у стані алкогольного
сп'яніння, але розумів характер їх дій, адекватно реагував на них,
а тому не перебував у безпорадному стані. У зазначений безпорадний
стан він був приведений діями засуджених при його вбивстві, що
охоплюється кваліфікацією за ч. 2 п.п. 4, 12 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
і не може одночасно визнаватись обтяжуючою покарання
обставиною.
З огляду на це, вказана обтяжуюча покарання засуджених
обставина підлягає виключенню з вироку суду.
Внесення зазначених змін до вироку не тягне пом'якшення
засудженим покарання, яке є необхідним й достатнім для їх
виправлення і попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів,
у х в а л и л а :
касаційні скарги засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2
задовольнити частково.
Вирок колегії суддів Судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Луганської області від 18 серпня 2006 року щодо
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та в порядку ст. 395 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
щодо ОСОБА_4 змінити: виключити посилання суду при
призначенні їм покарання на обтяжуючу обставину - вчинення злочину
щодо особи, що перебувала у безпорадному стані.
У решті цей же вирок залишити без зміни.
Судді:
Паневін В.О. Кліменко М.Р. Глос Л.Ф.