У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого - судді
Присяжнюк Т.I.,
суддів
Пошви Б.М. і Нікітіна Ю.I.,
за участю прокурора
Панасюка О.В.
розглянувши в судовому засіданні 12 грудня 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого
ОСОБА_1. на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької
області від 12 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду
Запорізької області від 1 березня 2006 року
в с т а н о в и л а:
зазначеним вироком
ОСОБА_1,
не судимого, -
засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі, без конфіскації майна,
Цим вироком засуджено ОСОБА_2, касаційних скарг чи подань
щодо якого не надходило.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 1 березня
2006 року зазначений вирок залишено без зміни.
Як визнав суд, 24 травня 2004 року близько 22 год., ОСОБА_1,
перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою
групою осіб, знаходячись біля магазину "Надія", що у м. Мелітополі
по вул. Гагаріна, незаконно заволоділи автомобілем ЗАЗ-1102,
д.н.з. НОМЕР_1 вартістю 8 566 грн., який відкотили на 17-20 метрів
від місця паркування.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові
рішення, щодо нього скасувати, справу закрити на підставі п. 2 ч.
1 ст. 6 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, у зв'язку з відсутністю в його
діях складу злочину. Зазначає про невідповідність висновків суду
фактичним обставинам справи, однобічність, неповноту досудового і
судового слідства, істотні порушення норм
кримінально-процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора про залишення касаційної скарги без задоволення,
перевіривши матеріали кримінальної справи та, обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Доведеність вини ОСОБА_1 підтверджена сукупністю зібраних у
справі доказів, які вірно оцінено та обгрунтовано покладені судом
в основу вироку.
Обгрунтовуючи доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 у
вчиненні інкримінованого злочину, суд першої інстанції в основу
вироку поклав його показання та засудженого ОСОБА_2 на досудовому
слідстві, які зазначили, що після вживання спиртних напоїв
підійшли до магазину по вул. Гагаріна, де знаходився автомобіль
ЗАЗ - 1102 білого кольору. ОСОБА_2 запропонував здійснити крадіжку
автомобіля, з чим ОСОБА_1 погодився. З цією метою ОСОБА_2 розбив
скло в автомобілі, і вони разом відкотили його від попереднього
місця паркування на 3 - 4 метри, повернули в ліву сторону та
відкотили автомобіль в сторону магазину "Крамниця". При цьому
ОСОБА_1 керував кермом і штовхав машину.
Iз показань свідка ОСОБА_3 убачається, що ввечері 24 березня
2003 року він разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після того як вжили
спиртні напої, пішли до магазину що по вул. Гагаріна, 3. Біля
входу до магазину стояв автомобіль ЗАЗ - 1102, білого кольору.
ОСОБА_2 запропонував викрасти даний автомобіль, на що він не
погодився, а ОСОБА_1 дав згоду. Перед тим як піти, він бачив, що
ОСОБА_2 намотав жакет на руку, якою він згодом вибив скло
автомобіля, через деякий час він побачив вогняний спалах (а.с. 95)
Достовірність наведених обставин підтверджується сукупністю
досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема, показаннями
свідків ОСОБА_4 (а.с. 98), ОСОБА_5 (а.с.93-94), показаннями іншого
співучасника злочину ОСОБА_2 та явкою з повинною ОСОБА_1, де він
детально розповів про свою участь у незаконному заволодінні
транспортним засобом (а.с 75-80), даних протоколу огляду місця
подій (а.с. 63-65), даних протоколів відтворення обстановки і
обставин подій (а.с. 162-168, 219-225), протоколами очних ставок (
а.с. 200-204, 211-214, 215-218).
Таким чином, доводи касаційної скарги про невідповідність
висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту досудового і
судового слідства, які на думку засудженого є іншими -
необгрунтовані.
Доводи засудженого ОСОБА_1, що він та ОСОБА_2 свої показання
на досудовому слідстві давали під тиском працівників міліції, в
результаті чого ОСОБА_2 обмовив його, не заслуговують на увагу.
Відповідно до постанови суду в порядку ст. 315-1 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, дані обставини перевірялись прокуратурою м.
Мелітополя і не знайшли свого підтвердження. Крім того на
досудовому слідстві захист ОСОБА_1 здійснював адвокат ОСОБА_6 і
при цьому ні адвокат, ні ОСОБА_1 скарг на неправомірні дії
працівників міліції не подавали.
Ці та інші зібрані у справі докази давали суду підстави дійти
обгрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у
вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 289 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною, а призначене йому покарання в повній
мірі відповідає вимогам закону.
Iстотних порушень органами досудового слідства чи судом норм
кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни
або скасування вироку, не встановлено.
З урахуванням наведеного колегія суддів не знаходить підстав
для задоволення касаційної скарги.
Керуючись статтями 395-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду
України,
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без
задоволення.
С у д д і:
Присяжнюк Т.I. Пошва Б.М. Нікітін Ю.I.