У х в а л а

                          Iменем України

     Колегія  суддів  Судової  палати   у   кримінальних   справах
Верховного Суду України у складі:

     головуючого - судді

     Паневіна В.О.,

     суддів

     Глоса Л.Ф. і Кліменко М.Р.,

     за участі прокурора

     Морозової С.Ю.,

     розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 12 грудня 2006
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Чернігівської області на судові рішення щодо ОСОБА_1, -

                       В С Т А Н О В И Л А:

     Вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області  від
8 серпня 2005 року

     ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, IНФОРМАЦIЯ_2, раніше не судиму,

     засуджено за ст. 317 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3  роки
позбавлення волі із звільненням на  підставі  ст.  75  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         від відбування покарання з випробуванням  з  іспитовим
строком на 1 рік.

     На підставі п.  "б"  ст.  1  Закону  України  "Про  амністію"
( 2591-15 ) (2591-15)
          від 31 травня 2005 року її звільнено  від  відбування
призначеного покарання.

     В апеляційному порядку вирок  щодо  ОСОБА_1  не  переглядався
(ухвалою апеляційного суду Чернігівської  області  від  27  жовтня
2005 року зазначений вирок  за  апеляцією  засудженого  у  цій  же
справі ОСОБА_2 залишено без зміни).

     ОСОБА_1  визнано  винною  у  тому,  що  вона  погодилася   на
пропозицію своїх знайомих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надати їм  приміщення
для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів  і  у
період з  27  лютого  по  1  березня  2005  року  надала  їм  таке
приміщення у своєму будинку АДРЕСА_1, усвідомлюючи при  цьому,  що
ті будуть використовувати його саме для виготовлення  та  вживання
наркотичних засобів.

     У касаційному  поданні  прокурор,  не  оспорюючи  доведеності
винності засудженої у вчиненні зазначеного злочину, посилається на
те, що відносно ОСОБА_1 амністію застосовано всупереч  вимогам  п.
"і" ст. 7 Закону України "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
         від 31  травня
2005 року, просить  скасувати  вирок  щодо  ОСОБА_1  у  зв'язку  з
неправильним застосуванням кримінального закону і направити справу
на новий судовий розгляд.

     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,  прокурора
Морозову  С.Ю.,  яка  підтримала  касаційне  подання,  перевіривши
матеріали кримінальної справи та  обговоривши  доводи  касаційного
подання, колегія суддів вважає, що  воно  підлягає  задоволенню  з
наступних підстав.

     Застосовуючи до ОСОБА_1 п. "б"  ст.  1  Закону  України  "Про
амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
         від 31 травня  2005  року,  суд  не  звернув
уваги на те, що відповідно до вимог п.  "і"  ст.  7  цього  Закону
амністія  не  застосовується   до   осіб,   яких   притягнуто   до
кримінальної відповідальності чи засуджено за злочин, передбачений
ст. 317 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Отже, як правильно зазначено в поданні, суд першої  інстанції
невірно застосував  кримінальний  закон  і  безпідставно  звільнив
ОСОБА_1 від відбування призначеного їй покарання за амністією.

     З огляду на це та з урахуванням положень ст. 398 КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
          вирок  суду  щодо  ОСОБА_1  підлягає  скасуванню,   а
справа - направленню на новий судовий розгляд.

     Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів,

                        у х в а л и л а :

     касаційне подання заступника прокурора Чернігівської  області
задовольнити.

     Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від  8
серпня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати,  а  справу  направити  на
новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.

     Судді:

     Паневін В.О.  Глос Л.Ф.  Кліменко М.Р.

     З оригіналом згідно:

     Суддя Верховного Суду України Паневін В.О.