У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Синявського О.Г.,
суддів
Косарєва В.I., Пекного С.Д.,
за участю прокурора
Брянцева В.Л.
та захисника
ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 грудня 2006
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора,
касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_2., ОСОБА_3., обвинуваченого
ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від
27 липня 2006 року, якою кримінальна справа щодо
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 -
обвинувачуваних за ст. 115 ч. 2 п. 4, 12 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
направлена прокурору Дніпропетровської області на додаткове
розслідування
в с т а н о в и л а:
Органами досудового слідства ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6
обвинувачуються у тому, що вони, 28 квітня 2003 року в квартирі
АДРЕСА_1, в період часу з 21 години по 21 годину 30 хвилин під час
розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_7, на грунті неприязних
стосунків вчинили умисне вбивство останнього з особливою
жорстокістю за попередньою змовою групою осіб.
27 липня 2006 року, направляючи справу на додаткове
розслідування з мотивів неповноти досудового слідства, суд в
ухвалі вказав на те, що органами досудового слідства не виконані
вказівки суду апеляційної інстанції від 6 квітня 2006 року при
направлені справи щодо цих же осіб на додаткове розслідування і
зокрема: - не встановлено час та місце вчинення злочину, не
перевірена версія ОСОБА_8 про вчинення цього злочину іншими
особами та не перевірені заяви обвинувачених про застосування до
них недозволених методів слідства.
На ухвалу суду подане касаційне подання, касаційні скарги
потерпілих і обвинуваченого.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді
справи судом першої інстанції, просить ухвалу суду скасувати, а
справу направити на новий судовий розгляд.
Доводи подання обгрунтовуються тим, що версія про причетність
до злочину інших осіб, а також заяви обвинувачених про
застосування до них недозволених методів слідства перевірені, про
що є відповідні постанови, а сумніви щодо часу і місця вчинення
злочину суд міг усунути сам.
У касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_2. і ОСОБА_3. просять
ухвалу суду скасувати, а справу направити на новий судовий
розгляд, посилаючись на те, що суд безпідставно направив справу
на додаткове розслідування, не дослідивши усіх доказів у справі,
яка не знаходить свого вирішення більш 3-х років.
Обвинувачений ОСОБА_4, як видно із змісту його касаційної
скарги, просить ухвалу скасувати, а справу щодо нього закрити.
Доводи скарги обгрунтовуються тим, що він не причетний до вчинення
інкримінованого злочину, а тому направлення справи щодо нього на
додаткове розслідування вважає безпідставним.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне
подання, та касаційні скарги потерпілих, адвоката ОСОБА_1, на
підтримання ухвали суду про направлення справи на додаткове
розслідування, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційних скарг, колегія суддів вважає, що подання і скарги
потерпілих підлягають задоволенню, а скарга засудженого ОСОБА_4 -
частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 281 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
повернення
справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або
неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли
ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому
засіданні.
Повертаючи справу на додаткове розслідування з мотивів
неповноти і неправильності досудового слідства суд вказав, що
допущені порушення не можуть бути усунуті в судовому засіданні.
Зокрема суд зазначив, що без скасування постанов органів
досудового слідства, винесених щодо ОСОБА_9, та після перевірки
версії ОСОБА_8 не можна повно і об'єктивно встановити фактичні
обставини справи.
Проте, з такими висновками суду не можна погодитися, виходячи
із наступного.
Постанова слідчого від 25 жовтня 2004 року про виділення
матеріалів щодо ОСОБА_9 в окреме провадження, у якій зазначено, що
останній вчинив злочин щодо потерпілого ОСОБА_7 29 квітня 2003
року, не несе ніякого правового навантаження, оскільки щодо
ОСОБА_9, як зазначено в ухвалі, уже є вирок суду. Скасування
зазначеної вище постанови про виділення справи ніяк не може
вплинути на правильність встановлення місця і часу вчинення
злочину, в якому обвинувачуються ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_5.
В матеріалах справи є постанова оперуповноваженого
Самарського РВ від 22 травня 2006 року про відмову в порушені
кримінальної справи по факту перевірки версії ОСОБА_8 про
причетність до цього злочину інших осіб (т. 5, а.с. 173). Тобто,
висунута через 3 роки після події версія ОСОБА_8 - тітки одного із
обвинувачених, органами досудового слідства перевірена.
Незгода суду з цією постановою повинно грунтуватися не на
ревізії матеріалів перевірки, а на матеріалах судового слідства.
З матеріалів справи не видно і в ухвалі суду не вказано, які
докази у справі дають підстави сумніватися у правильності вказаної
постанови органів досудового слідства.
Що стосується вказівок суду про перевірку заяв обвинувачених
про застосування недозволених методів слідства та суд міг
перевірити це сам, при необхідності зробити це в порядку ст. 315-1
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Не є переконливими вказівки суду про необхідність
встановлення точного місця вчинення злочину, для чого встановити
місце знаходження і допитати ОСОБА_10 та інших осіб.
Як видно із обвинувального висновку, а також постанов про
притягнення в якості обвинувачених, місцем злочину вказана
АДРЕСА_1.
Ці процесуальні документи відповідають вимогам ст. 64, 223
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
і вважати, що органами досудового слідства
не встановлено місце вчинення злочину, підстав не було.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду
про повернення справи щодо ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 на додаткове
розслідування є не обгрунтованою, а тому підлягає скасуванню з
направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді суду слід всебічно і повно дослідити усі
наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від
встановленого прийняти законне і обгрунтоване рішення.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_4 про відсутність доказів його
винуватості, та про застосування недозволених методів слідства
підлягають перевірці при розгляді справи.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
Касаційне подання прокурора, касаційні скарги
потерпілих ОСОБА_2. і ОСОБА_3. задовольнити. Касаційну скаргу
обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27
липня 2006 року про повернення кримінальної справи щодо ОСОБА_4,
ОСОБА_5 і ОСОБА_6 прокурору на додаткове розслідування скасувати,
а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
судді:
Синявський О.Г. Косарєв В.I. Пекний С.Д.