У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                 Верховного Суду України у складі
 
     головуючого
     Кравченка К.Т.,
     суддів
     Кривенди О.В., Шевченко Т.В.
 
     розглянула  судовому засіданні у м. Києві 7 грудня 2006  року
кримінальну справу за касаційними скаргами законного  представника
потерпілого ОСОБА_1  -  ОСОБА_2  та  захисника  ОСОБА_3  на  вирок
Ковпаківського районного суду м.Суми від 27 червня 2006 року щодо 
ОСОБА_4
     Вироком суду
 
     ОСОБА_4  IНФОРМАЦIЯ_1,
     уродженця та жителя м. Суми,
     громадянина України, судимості не має,
     засуджено за ч.2 ст.296  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  1  рік
позбавлення волі.
     Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 27 червня 2006
року апеляції захисника ОСОБА_3 і засудженого ОСОБА_4 залишені без
задоволення, зазначений вирок щодо останнього - без зміни.
     По цій справі засуджені також  ОСОБА_5,  ОСОБА_6  та  ОСОБА_7
судові рішення щодо яких в касаційному порядку не оскаржені.
     Як визнав суд, 27 грудня 2005 року, приблизно  о  17  годині,
поблизу  Сумського  професійного  ліцею  на   АДРЕСА_1,   ОСОБА_4,
перебуваючи  у  стані  алкогольного  спcяніння,  разом  з   іншими
засудженими у цій справі, грубо порушуючи  громадський  порядок  з
мотивів  явної  неповаги  до  суспільства,   що   супроводжувалося
особливою  зухвалістю,   заподіяли   неповнолітньому   потерпілому
ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження та знищили його  куртку  вартістю
80 грн.
     У касаційній скарзі захисник ОСОБА_3 зазначає, що досудове та
судове  слідства  проведені  однобічно,  неповно  та  з  істотними
порушеннями кримінального і кримінально-процесуального законів,  а
висновки суду не  відповідають  фактичним  обставинам  справи.  На
думку  захисника,  суд  вийшов  за  межі   предcявленого   ОСОБА_4
обвинувачення, а  міра  покарання  не  відповідає  вчиненому  ним.
Ставить питання  про  зміну  постановлених  щодо  ОСОБА_4  судових
рішень та помcякшення йому покарання  із  застосуванням  ст.75  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         або ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     У  касаційній   скарзі   законний   представник   потерпілого
ОСОБА_1  -  ОСОБА_2   просить   помcякшити   засудженому   ОСОБА_4
покарання.
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія  суддів
вважає, що скарги не підлягають  задоволенню, з таких підстав.
     Висновки суду  першої  інстанції  щодо  доведеності  винності 
ОСОБА_4  у вчиненні ним злочину та кваліфікації його  дій  за  ч.2
ст.296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , грунтуються на сукупності  зібраних
у справі доказів, і є правильними.
     Посилання захисника ОСОБА_3 на те,  що  суд  вийшов  за  межі
предcявленого ОСОБА_4 обвинувачення, не можна визнати підставними,
оскільки суд у вироку, у  тій  частині,  де  злочинні  дії  винних
визнані доведеними, прямо не вказав, що ОСОБА_4 крім  удару  ногою
завдавав потерпілому ще удари.
     Проте, наводячи показання ОСОБА_4, суд  зазначив,  що  винний
визнавав той факт, що всі учасники хуліганських дій, у тому  числі
й він, завдавали удари лежачому ОСОБА_1 і це враховано судом.
     Таким  чином  робити  висновок,  що  суд   вийшов   за   межі
обвинувачення, немає підстав.
     Посилання захисника ОСОБА_3 на суворість призначеного ОСОБА_4
покарання ,також не можна визнати підставним.
     Суд,  відповідно  до  вимог  ст.65  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
урахував  як  тяжкість  вчиненого  злочину,   так   і   дані,   що
характеризують кожного з  винних,  ступінь  їх  участі  у  побитті 
ОСОБА_1,  стан  спcяніння,  вік  потерпілого  та  інші  обставини.
Покарання обрано індивідуально кожному із винних, у тому  числі  й
ОСОБА_4, є необхідним і достатнім.
     Доводи законного представника потерпілого  ОСОБА_1  -  ОСОБА_2
про пом'якшення покарання ОСОБА_4,  не  підлягають  задоволенню  з
наведених підстав.
     Суд апеляційної інстанції перевірив доводи  скарги  захисника 
ОСОБА_3, аналогічні доводам,  наведеним  у  касаційній  скарзі,  і
обгрунтувавши своє рішення, правильно  визнав  їх  безпідставними.
Колегія суддів знаходить це рішення суду вірним.
     Не вбачаючи підстав для задоволення касаційних скарг, колегія
суддів  не  знаходить  підстав  і  для   призначення   справи   до
касаційного розгляду з викликом  осіб,  зазначених  у  ст.384  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
     Iстотних  порушень  кримінально-процесуального   закону,   що
тягнуть скасування чи зміну судових рішень, не встановлено.
     Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
                         у х в а л и л а:
     у  задоволенні  касаційних   скарг   законного   представника
потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 -  відмовити.
 
                              Судді:
 
     Кравченко К.Т.    Кривенда О.В.    Шевченко Т.В.