У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

                 у кримінальних справах у складі:

     головуючого

     Коновалова В.М.

     суддів

     Скотаря А.М. і Селівона О.Ф.

     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 грудня 2006 року
кримінальну справу за касаційною скаргою  засудженого  ОСОБА_1  на
постановлені щодо нього судові рішення.

                       в с т а н о в и л а:

     Вироком Фастівського міськрайонного  суду  Київської  області
від 27 жовтня 2005 року

     ОСОБА_1,

     1979  року народження, судимого: 19.12.2000 р. за ч.2  ст.140
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1 рік виправних робіт; 16.02.2001 р.  за
ст.212 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          -  на  2  роки  виправних  робіт;
19.03.2002 р. за ч.1 ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          -  на  2  роки
обмеження  волі;  29.01.2003  р.  за   ч.2   ст.309   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
         - на 2 роки і 6 місяців позбавлення волі,

     засуджено за ч.2 ст.186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 4 роки і  6
місяців позбавлення волі.

     Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 січня 2006
р. апеляції засудженого ОСОБА_1 й захисника ОСОБА_2  залишено  без
задоволення, а вирок без зміни.

     ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 08.07.2005 р.  у  м.
Фастові Київської області за попередньою змовою  з  невстановленою
досудовим слідством особою,  застосовуючи  насильство,  яке  не  є
небезпечним для життя  і  здоров'я  потерпілого,  відкрито  викрав
гроші ОСОБА_3 у сумі 98 грн. 50 коп.

     За змістом касаційної скарги, засуджений ОСОБА_1, посилаючись
на  безпідставність  засудження,  з  огляду  на  те,   що   грошей
потерпілого він не викрадав, просить судові рішення  скасувати,  а
справу направити на новий судовий розгляд.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали  справи   та,
обговоривши доводи скарги й доповнень, колегія суддів вважає, що у
задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

     Як видно з матеріалів справи,  такі  ж,  як  і  у  касаційній
скарзі твердження, засуджений ОСОБА_1 висловив у  своїй  апеляції.
Апеляційний суд визнав їх безпідставними. Свої висновки, із  якими
погоджується колегія суддів, із цього питання суд  належним  чином
умотивував.  Вони  підтверджені  доказами,  які  суд   апеляційної
інстанції ретельно перевірив і належним чином оцінив. У касаційній
скарзі засудженого ОСОБА_1 не наведено інші, не  досліджені  судом
докази,  якими  б  спростовувались   висновки   суду   апеляційної
інстанції за обговорюваними твердженнями.

     Отже, оцінивши в сукупності докази по справі, суди  першої  й
апеляційної інстанцій постановили законні та  обгрунтовані  судові
рішення  щодо  ОСОБА_1,  а  тому  підстав  для  їх  скасування   з
направленням справи на новий судовий розгляд немає.

     Призначене ОСОБА_1 у покарання відповідає  вимогам  ст.65  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Також      по      справі      не      допущено      порушень
кримінально-процесуального закону, які  б  перешкодили,  чи  могли
перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити
законний, обгрунтований і справедливий вирок.

     З  огляду  на  викладене  передбачені  законом  підстави  для
призначення справи до касаційного розгляду відсутні.

     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів,-

                         У Х В А Л И Л А:

     відмовити  у  задоволенні   касаційної   скарги   засудженого
ОСОБА_1.

                           С У Д Д I :

            СКОТАРЬ А.М.  КОНОВАЛОВ В.М.  СЕЛIВОН О.Ф.