У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Лавренюка М.Ю.
суддів
Верещак В.М., Заголдного В.В.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 7 грудня 2006 року
кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Закарпатської області
від 30 травня 2006 року.
Вироком Iршавського районного суду Закарпатської області від
1 вересня 2005 року,
ОСОБА_4,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше судимого:
28.07.1995 року за ч.2 ст. 144, ст.191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення волі;
засуджено за ч.3 ст.142 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
(в ред. 1960
р.), на 6 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути із ОСОБА_4 на користь потерпілих
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної
шкоди, 6435 грн.
Постановлено стягнути із ОСОБА_4 на відшкодування моральної
шкоди, на користь потерпілих: ОСОБА_1 у сумі 8 000 грн., ОСОБА_6 у
сумі 1700 грн., ОСОБА_3 у сумі 1 600 грн., ОСОБА_5 у сумі грн.1
400 грн.
Постановлено стягнути із ОСОБА_4 на користь потерпілих
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 600 грн. за надання юридичної
допомоги.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 30 травня
2006 року вказаний вирок щодо засудженого ОСОБА_4 скасовано,
звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із
закінченням строків давності а провадження по справі закрито.
ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за те, що він 12 травня
1994 року о 22 год. 30 хв., за попередньою змовою із ОСОБА_7,
ОСОБА_8 та ОСОБА_9, проникли у будинок АДРЕСА_1, де застосовуючи
насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих
ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, вчинили розбійний напад,
спричинивши ОСОБА_2 та ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження, ОСОБА_1
тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент їх
спричинення, відкрито заволоділи їх майном на загальну суму 30 355
грн.
У касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3
посилаються на неправильне застосування судом апеляційної
інстанції кримінального закону а саме, безпідставне звільнення
засудженого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та незаконне
скасування вироку в частині задоволення цивільного позову. Просять
ухвалу апеляційного суду скасувати, а вирок районного суду
залишити в силі.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
скарга потерпілих задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Ухвалою апеляційної інстанції ОСОБА_4 звільнено від
кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків
давності, і такий висновок суду є вірним, відповідає вимогам ст.49
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та роз'ясненням, що містяться у п.8
постанови Пленуму Верховного Суду України №12 ( v0012700-05 ) (v0012700-05)
від
23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України
законодавства про звільнення особи від кримінальної
відповідальності".
Доводи касаційної скарги потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_1 та
ОСОБА_3 з приводу незаконності ухвали апеляційного суду, якою
вирок в частині задоволення цивільного позову скасовано, є
безпідставними, оскільки, рішення суду у частині відшкодування
моральної шкоди відповідає вимогам Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
та роз'ясненням, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду
України №4 ( v0004700-95 ) (v0004700-95)
від 31 березня 1995 року, "Про судову
практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)
шкоди", з наступними змінами.
У відповідності із п.7 постанови Пленуму Верховного Суду
України №3 ( v0003700-89 ) (v0003700-89)
від 31 березня 1989 року, "Про практику
застосування судами України законодавства про відшкодування
матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно
нажитого майна", у разі закриття справи з передбачених законом
підстав, цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про
відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені
в порядку цивільного судочинства.
Перевіривши інші доводи касаційної скарги, колегія суддів
вважає, що апеляційним судом не було допущено таких порушень вимог
кримінально-процесуального законодавства, які перешкодили чи могли
перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити
законне, обгрунтоване і справедливе судове рішення.
Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного
розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, не вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів,
у х в а л и л а:
відмовити у задоволенні касаційної скарги потерпілих ОСОБА_2,
ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
судді:
Верещак В.М. Лавренюк М.Ю. Заголдний В.В.