У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Верещак В.М.,
суддів
Заголдного В.В., Лавренюка М.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні у м. Києві 7 грудня 2006
року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого
ОСОБА_1. та в його інтересах адвоката ОСОБА_2. на вирок
Харцизького міського суду Донецької області від 01 червня 2005
року,
в с т а н о в и л а :
Зазначеним вироком
ОСОБА_1, раніше судимий,
- засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5
років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч.2 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі.
На підставі ст., ст. 70,71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно
призначено покарання 8 років позбавлення волі з конфіскацією
майна.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що на початку серпня 2004
року вступив в злочинну змову з засудженою у цій же справі
ОСОБА_3 про спільний збут психотропних речовин, розподілили між
собою ролі, згідно з якими ОСОБА_1 у себе в літній кухні
виготовляв особливо небезпечну психотропну речовину - препарат з
ефедрину, після чого ОСОБА_1 і ОСОБА_3, з метою збуту, перевозили
виготовлену ОСОБА_1, психотропну речовину з смт. Зуєвка в м.
Зугрес, де ОСОБА_3 тричі збувала її оперативному закупнику
ОСОБА_4.
Крім того, 12 жовтня 2004 року в період з 13 годин 30 хвилин
до 15 годин 00 хвилин при проведенні обшуку у квартирі в ОСОБА_3
були виявлені та вилучені чотири медичних пластмасових шприци, з
рідинами, масою відповідно 1,63 г, 12,41г., 0, 97 г., 1,89 г.,
загальною масою 16,9 г., що є особливо небезпечною психотропною
речовиною - препаратом з ефедрину, який ОСОБА_3 незаконно,
повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_1 виготовила, перевезла й
зберігала з метою подальшого збуту.
13 жовтня 2004 року в період з 9 годин 30 хвилин до 11 годин
працівниками міліції при проведенні обшуку за місцем проживання
ОСОБА_1. у літній кухні, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, - був
виявлений та вилучений шприц із препаратом з ефедрину масою 1,886
гр.
Всього у період з 7 вересня по 12 жовтня 2004 року ОСОБА_1 з
ОСОБА_3 виготовив з метою збуту, а також не законно збув 24,356 г
особливо небезпечної психотропної речовини - препарату з ефедрину.
Крім того, ОСОБА_1 на початку жовтня 2004 року, у городі у
дворі свого будинку зібрав дикоростучі коноплі, які переніс у свій
сарай і з яких виготовив 1618 г. особливо небезпечного
наркотичного засобу - каннабісу, який зберігав без мети збуту.
Крім того ОСОБА_1 у першій половині червня 2004 року на
автобусній зупинці у районі автовокзалу м. Кіровське Донецької
області знайшов чотири електродетонатори, які є боєприпасами
придатними для проведення вибуху і які перевіз за місцем свого
проживання, де і зберігав до 25 жовтня 2004 р., коли вони були
вилучені працівниками міліції.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 27 грудня
2005 року вирок змінений: виключена з вироку вказівка про
застосування до ОСОБА_1 на підставі ст. 96 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
примусового лікування від наркотичної залежності.
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_2. просить судові рішення
щодо ОСОБА_1. скасувати, а справу закрити, оскільки, на її думку
вона сфальсифікована працівниками міліції. Крім того, вважає, що
ОСОБА_1 добровільно видав працівникам міліції електродетонатори,
тому він повинен звільнятися від кримінальної відповідальності.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, просить судові
рішення щодо нього скасувати, а справу закрити, оскільки
інкримінованих йому злочинів він не вчиняв.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та
доводи касаційних скарг колегія суддів вважає, що вони задоволенню
не підлягає.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені
злочинів за які він засуджений, грунтується на зібраних і
перевірених судом доказах.
Так, засуджена у цій же справі ОСОБА_3, як на досудовому, так
і під час судового слідства повністю визнаючи свою винність,
показала, що вона звернулася до ОСОБА_1 з проханням виготовляти
для неї наркотичні засоби, на що той погодився. Вона брала в
ОСОБА_1 наркотики, платила йому гроші, частину наркотиків
продавала по більш високій ціні, а частину вживала сама.
Суд обгрунтовано визнав показання ОСОБА_3 достовірними та
поклав їх в основу вироку, оскільки вони узгоджуються з іншими
зібраними доказами.
Зокрема, з показаннями на досудовому слідстві самого
засудженого ОСОБА_1, у яких він визнав себе винним і детально
розповів про обставини вчинених злочинів.
За даними, що містяться у протоколі обшуку за місцем
проживання ОСОБА_1 були виявлені і вилучені наркотичні засоби:
каннабіс висушений загальною вагою 1618 м, препарат з ефедрину,
сухою вагою 0,193 г, а також колба, флакон, піпетки, на яких
виявлені мікрочастинки препарату з ефедрину, ваги; кристалічний
йод, червоний фосфор, розчин соляної кислоти, розчин лугу, які
можуть використовуватись для виготовлення препарату з ефедрину.
Доводи засудженого ОСОБА_1 та його захисника про те, що до
ОСОБА_1 застосовувались недозволені методи ведення слідства
перевірялись і свого підтвердження не знайшли.
Безпідставними є і їх твердження про те, що протокол обшуку у
помешканні ОСОБА_1 сфальсифікований.
Так свідок Войнович показав, що був понятим при проведені
обшуку у ОСОБА_1 у процесі якого вилучалися шприци, ваги, різні
колби, пробірки, препарати, речовини рослинного походження, які
складалися в пакети, опечатувалися та засвідчувалися підписами,
потім був складений протокол обшуку, який він підписав. Цей
протокол також підписував і ОСОБА_1.
Показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що працівники
міліції, маючи інформацію про наявність у ОСОБА_1 боєприпасів,
запропонували їх видати, спростовують доводи касаційних скарг про
те, що ОСОБА_1 добровільно видав боєприпаси.
За таких обставин дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно.
Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які
б тягли за собою скасування чи зміну постановлених щодо ОСОБА_1
судових рішень, не знайдено.
Міра покарання призначена йому відповідно до вимог ст.. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Колегія суддів підстав для призначення справи до касаційного
розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, не знаходить.
Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1. та в його інтересах
адвоката ОСОБА_2. залишити без задоволення.
С у д д і:
Верещак В.М. Лавренюк М.Ю. Заголдний В.В.