У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Лавренюка М.Ю.,

     суддів

     Верещак В.М., Заголдного В.В.,

     за участю прокурора

     Глибченко Т.Г.

     та адвоката

     ОСОБА_1

     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві   7  грудня  2006
року  кримінальну   справу   за   касаційною   скаргою   захисника
засудженого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 на вирок апеляційного  суду
м. Севастополя від 22 серпня 2006 року, яким

     ОСОБА_2,

     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

     судимого 1.03.1990 р. за ст. 17, ч. 1 ст. 140,

     п. "ж" ст. 93 КК України(1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
         р.) на 14 років

     позбавлення волі, звільненого умовно-достроково

     19.09.2002 р. на 1 рік 16 днів,

     засуджено за ч. 2 п. 13 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  15
років позбавлення волі.

     Згідно вироку суду, ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те,
що він 24 квітня 2006 року в квартирі  АДРЕСА_1,  після  спільного
вживання алкогольних напоїв з ОСОБА_3 та сварки, яка  виникла  між
ними, умисно наніс три удари ножем у  грудну  клітку  потерпілого,
внаслідок чого сталася його смерть.

     У   касаційній   скарзі   адвокат   ОСОБА_1   просить   вирок
апеляційного  суду   змінити,   призначити   засудженому   ОСОБА_2
мінімальне  покарання,  передбачене  ч.  2  ст.  115  КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , посилаючись на те, що останній свою вини у  вчиненому
злочині визнав  повністю,  давав  правдиві  показання,  за  місцем
відбування    покарання    характеризується     позитивно,     був
умовно-достроково   звільнений,   стан   здоров'я   (хворобу    на 
туберкульоз).

     Крім того, захисник вважає, що  висновки  суду,  викладені  у
вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки  суд
не урахував того факту, що інцидент  між  ОСОБА_2  і  ОСОБА_3  був
спровокований самим потерпілим.

     Заслухавши  доповідача,  думку  прокурора  про  законність  і
обгрунтованість вироку та  залишення  його без зміни,  перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги,  колегія
суддів не знаходить підстав для її задоволення.

     Висновки суду про доведеність винності   ОСОБА_2  у  вчиненні
злочину щодо потерпілого ОСОБА_3, за обставин, встановлених судом,
відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені зібраними у
встановленому порядку доказами, які  досліджені,  належно  оцінені
судом і детально викладені у вироку.

     Показання засудженого ОСОБА_2 про те, що  потерпілий  ОСОБА_3
першим намагався нанести йому  удар  ножем,  обгрунтовано  визнані
судом  як  такі,  що  не  відповідають  дійсності,  оскільки  вони
спростовуються показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та показаннями
самого ОСОБА_2, які він давав на досудовому слідстві у присутності
захисника.

     Злочинні дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.  2  п.  13
ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Процесуальних порушень, які могли б вплинути на законність та
обгрунтованість вироку, не встановлено.

     Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено відповідно до  вимог
ст. 65 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  з  урахуванням  ступеню  тяжкості
вчиненого злочину,  особи  винного,  обставин,  які  обтяжують  та
пом'якшують покарання, у тому  числі  і  ті,  на  які  посилається
захисник  у  своїй  касаційній  скарзі.  Призначене  покарання   є
необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження
нових злочинів і підстав для його пом'якшення немає.

     Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

                         у х в а л и л а:

     Касаційну скаргу захисника  засудженого  ОСОБА_2  -  адвоката
ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  вирок  апеляційного  суду  м.
Севастополя від 22 серпня 2006 року щодо засудженого ОСОБА_2 - без
зміни.

                              судді:

     Лавренюк М.Ю.  Верещак В.М.  Заголдний В.В.