У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Жука В.Г.,
суддів
Мороза М.А. і Редьки А.I.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 грудня 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 15
лютого 2005 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
раніше судимого 2.12.1999 року
Ленінським районним судом м. Одеси
за ч.2 ст.141, ч.2 ст.140 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки 6 місяців позбавлення волі,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі.
Цим же вироком засуджено і ОСОБА_2, вирок щодо якого в
касаційному порядку не оскаржено.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 26 липня 2005
року вирок змінено, виключено з мотивувальної частини вироку
вказівку про обтяжуючу обставину щодо ОСОБА_1 "повторність"
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 8.05.2004 року за
попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи в нетверезому стані,
прийшли до АДРЕСА_1 і ОСОБА_1 проник на подвір'я, а ОСОБА_2
залишився біля двору спостерігати за наколишньою обстановкою.
ОСОБА_1 тим часом з подвір'я викрав три лопати без держаків на
суму 30 грн. і передав їх ОСОБА_2у, потім став викрадати металеві
труби. Проте в цей час його помітила потерпіла ОСОБА_3, яка стала
на нього кричати, але ОСОБА_1 на це не реагував і продовжив свої
злочинні дії по відкритому викраденню майна потерпілої. ОСОБА_3
повідомила своїй доньці ОСОБА_4 про те, що у неї з подвір'я
викрадають майно, і остання вийшла на вулицю та відібрала лопати у
ОСОБА_2а, а потім стала переслідувати ОСОБА_1, доки той не кинув
викрадені труби.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про
зміну судових рішень у зв'язку з неправильною, на його думку,
кваліфікацією його дій за ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Вважає, що його дії слід кваліфікувати за ст. 185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
. Посилається на однобічність та неповноту у
дослідженні обставин справи. На його думку, висновки суду щодо
його винності у вчиненому злочині не відповідають фактичним
обставинам справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає, що
скарга задоволенню не підлягає.
Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність
винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та
ретельно перевірених у судовому засіданні доказах. Доводи ж у
касаційній скарзі про невідповідність висновків суду фактичним
обставинам справи безпідставні.
Посилання засудженого на неправильну кваліфікацію його дій за
ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
безпідставні і спростовуються
показаннями потерпілої ОСОБА_3, свідка ОСОБА_4, з яких вбачається,
що ОСОБА_1 відкрито викрав майно ОСОБА_3, що потерпіла стукала у
вікно ОСОБА_1у, коли побачила як той викрадає металеві труби, а
засуджений бачачи це, ніяк не реагував та продовжував свої
злочинні дії.
Крім того, на досудовому слідстві засуджений ОСОБА_1
пояснював, що коли він виходив з двору потерпілої з викраденими
металевими трубами, його побачила жінка, яка сказала, щоб він
кинув труби.
Як вбачається з матеріалів справи, слідчими органами й судом
досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи, тому
посилання у скарзі на однобічність і неповноту досудового й
судового слідства у справі необгрунтовані.
Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно.
Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону
і є справедливим.
Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з
повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
осіб не
вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
Судді:
В.Г. Жук М.А. Мороз А.I. Редька