У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого-судді
Міщенка С.М.
суддів
Кармазіна Ю.М., Школярова Є.Ф.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 грудня 2006 року
кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на
вирок Бориславського міського суду Львівської області від 30
листопада 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області
від 1 лютого 2005 року.
Вироком Бориславського міського суду Львівської області від
30 листопада 2004 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років
позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 1 лютого
2005 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.
ОСОБА_1. визнано винним та засуджено в умисному заподіянні 1
вересня 2004 року тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2.
за обставин, викладених у вироку.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. просить судові
рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд,
посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанції
порушення його права на захист, які стосувалися забезпечення
захисником під час судового розгляду справи та його участі у
розгляді справи апеляційним судом.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.
Як вбачається із матеріалів справи, висновки суду про
винність засудженого ОСОБА_1. в умисному заподіянні потерпілому
ОСОБА_2. тяжких тілесних ушкоджень, грунтуються на доказах,
зібраних органами досудового слідства та досліджених у судовому
засіданні, яким суд дав належну оцінку у вироку.
З урахуванням встановлених у справі фактичних обставин,
злочинні дії засудженого ОСОБА_1. вірно кваліфіковані судом за ч.
1 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Доводи засудженого ОСОБА_1. про те, що його не було
забезпечено захисником під час судового розгляду справи є
безпідставними, оскільки після роз'яснення йому прав, передбачених
ст. 263 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, він висловив бажання захищати
свої інтереси самостійно, без участі захисника, про що склав
відповідні розписки (а.с. 58, 59, 60зв). Крім того від участі
захисника ОСОБА_1 добровільно відмовлявся як підозрюваний, так і
обвинувачений, а також при оголошенні йому про закінчення
досудового слідства та пред'явлення матеріалів справи, з якими він
ознайомився в повному обсязі (а.с. 22, 24, 50зв, 51). Оскільки
ОСОБА_1. не підпадає під дію ст. 45 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
та
добровільно від участі захисника у справі, колегія суддів вважає,
що органи досудового слідства та суд не допустили порушення його
права на захист.
Не грунтуються на матеріалах справи доводи засудженого й про
те, що всупереч вимогам ст. 358 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
апеляційний суд розглянув справу без його виклику, бо такого
клопотання ним не заявлялося.
Iз матеріалів справи також видно, що копію вироку ОСОБА_1.
отримав у суді (а.с. 67).
Оскільки істотних порушень кримінально-процесуального закону,
які б тягнули безумовне скасування постановлених щодо засудженого
ОСОБА_1. постановлених судових рішень у справі не допущено,
законних підстав для їх за доводами його касаційної скарги у
колегії суддів немає.
Покарання засудженому ОСОБА_1. судом призначено відповідно до
вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з урахуванням ступеню тяжкості
вчиненого ним злочину та обставин, що пом'якшують і обтяжують
покарання.
На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.
відмовити.
СУДДI :
Міщенко С.М. Кармазін Ю.М. Школяров В.Ф.