У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого-судді
Міщенка С.М.
суддів
Кармазіна Ю.М., Школярова В.Ф.
за участю прокурора та захисника
Сухарєва О.М. ОСОБА_1.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 грудня 2006 року
кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2. на
вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 2
лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області
від 18 квітня 2006 року.
Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області
від 2 лютого 2006 року
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3. на відшкодування
матеріальної шкоди 755 грн. 56 грн. та моральної - 10000 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 18 квітня
2006 року вирок щодо ОСОБА_2. змінено, призначене покарання
пом'якшено із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до 3
років позбавлення волі.
Згідно з вироком, ОСОБА_2. визнано винним у тому, 7 червня
2005 року, приблизно об 11-й год., знаходячись в квартирі №
АДРЕСА_1 в м. Дрогобичі, на грунті особистих неприязних стосунків
під час конфлікту із ОСОБА_3., він умисно наніс йому удари руками
і ногами у різні частини тіла, заподіявши потерпілому тяжкі
тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2. просить судові
рішення змінити, призначене йому покарання пом'якшити зі
звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, посилаючись на щире каяття у вчиненому, хворобу
дружини, клопотання трудового колективу за місцем роботи та те, що
на своєму утриманні має двох неповнолітніх дітей.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника, який підтримав
доводи касаційної скарги, думку прокурора про залишення касаційної
скарги без задоволення, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню.
Висновки суду про винність ОСОБА_2. у вчиненні злочину за
обставин, встановлених судом і викладених у вироку, підтверджені
доказами зібраними органами досудового слідства та дослідженими у
судовому засіданні. Цим доказам суд дав належну оцінку і правильно
кваліфікував злочинні дії засудженого ОСОБА_2. за ст. 121 ч. 1 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, призначаючи
засудженому ОСОБА_2. покарання, суд першої та апеляційної
інстанції поряд із тяжкістю вчиненого ним злочину, врахували
поведінку потерпілого, яка стала причиною заподіяння йому тілесних
ушкоджень, а також обставини, що пом'якшують покарання
засудженого, до яких віднесли позитивні дані про його особу, а
саме те, що що він займається суспільно-корисною працею, до
кримінальної відповідальності притягується вперше, на своєму
утриманні двох неповнолітніх дітей.
Крім того, як видно із матеріалів справи та долучених до
касаційної скарги документів, ОСОБА_2. свою винність у вчиненому
злочині визнав і у вчиненому щиро кається, повністю відшкодував
заподіяні потерпілому збитки і той претензій до нього не має, у
судовому засіданні просив його суворо не карати (а.с. 101 зв.),
трудовий колектив за місцем роботи засудженого також звернувся до
суду з клопотанням про призначення засудженому покарання, не
пов'язаного із позбавленням волі, та передачу його на поруки (а.с.
124, 125), дружина засудженого хворіє і періодично знаходить на
лікуванні у психіатричній лікарні.
З урахуванням викладеного та виходячи із обставин, що
пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості
вчиненого злочину, колегія суддів вважає, що призначене
засудженому ОСОБА_2. покарання підлягає пом'якшенню із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а з урахуванням того,
що він працює і трудовий колектив заявив клопотання про
призначення йому покарання, не пов'язаного із позбавленням волі,
приходить до переконання про необхідність призначення засудженому
покарання у виді виправних робіт за місцем його роботи, вважаючи
таке покарання необхідним і достатнім для його виправлення та
попередження нових злочинів.
На підставі наведеного, керуючись статтями 394- 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2. задовольнити частково.
Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області
від 2 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської
області від 18 квітня 2006 року щодо ОСОБА_2 змінити, призначене
йому за ст. 121 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання пом'якшити із
застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді 2 років виправних
робіт за місцем роботи з відрахуванням в доход держави 20%
заробітку.
Звільнити ОСОБА_2. з-під варти.
СУДДI :
Міщенко С.М. Кармазін Ю.М. Школяров В.Ф.