У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Школярова В.Ф. і Кармазіна Ю.М.
за участю прокурора Матюшевої О.В.
розглянула в судовому засіданні 05 грудня 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок
Єнакієвського міського суду Донецької області від 22 вересня 2005
року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянин України, раніше судимий:
-27.05.2004 р. за ст. 185 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення волі та на підставі
ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнений від відбування
покарання з випробуванням
з іспитовим строком на 2 роки,
засуджений за ч. 3 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на чотири
роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 визначено
іспитовий строк на два роки з покладенням на нього обов'язків,
передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до призначеного за
цим вироком покарання частково приєднано невідбуту частину
покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_1 визначено
чотири роки шість місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 визначено
іспитовий строк на три роки з покладенням на нього обов'язків,
передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
В апеляційному порядку вирок не оскаржувався.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те,
що він 21 березня 2005 року приблизно о 14-ій год., перебуваючи в
стані алкогольного сп'яніння, у дворі будинку АДРЕСА_1 відкрито
викрав кофту і штани жіночі, які належали ОСОБА_2, на загальну
суму 70 грн., чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на
зазначену суму.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді
справи судом першої інстанції, порушує питання про скасування
вироку щодо ОСОБА_1 і направлення справи на новий судовий розгляд.
Посилається на невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання
тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості,
вважаючи, що суд не врахував наявність у ОСОБА_1 судимості,
вчинення ним злочину, який віднесено до категорії тяжких, в стані
алкогольного сп'яніння в період іспитового строку, встановленого
попереднім вироком. Вказує на порушення кримінально-процесуального
закону і зазначає, що суд у вироку допустив суттєві протиріччя між
його мотивувальною і резолютивною частинами.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про підтримання
касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно
підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у
відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно, відповідає
фактичним обставинам справи, підтверджується наведеними у вироку
доказами і в касаційному поданні прокурором не оспорюється.
Разом з тим, у мотивувальній частині вироку суд виклав
обвинувачення, визнаного доведеним і кваліфікував дії ОСОБА_1 за
ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, однак у його резолютивній
частині помилково зазначив про засудження ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 186
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Зазначена помилка може бути виправлена касаційним судом без
скасування вироку щодо ОСОБА_1 і направлення справи щодо нього на
новий судовий розгляд, як про це просить прокурор.
Доводи в касаційному поданні прокурора про м"якість
призначеного ОСОБА_1 покарання не можна вважати обгрунтованими.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 повністю визнав вину,
щиро розкаявся і активно сприяв розкриттю злочину, матеріальних
збитків потерпілій ОСОБА_2 не заподіяно і вона до засудженого
немає претензій матеріального характеру.
Наведені обставини, на думку колегії суддів, є такими, що
пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості
вчиненого ОСОБА_1 злочину, а тому, враховуючи дані про особу
засудженого, а також конкретні обставини справи і, зокрема,
незначну вартість майна, яким він заволодів, колегія суддів дійшла
висновку про можливість призначення йому покарання за ч. 2 ст. 186
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
нижче від найнижчої межі, встановленої в
санкції даного закону, звільнивши від відбування покарання з
випробуванням з іспитовим строком на три роки і покладенням на
нього обов"язів, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 цього
Кодексу.
.Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді
справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Єнакієвського міського суду Донецької області від 22
вересня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 186 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два
роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до призначеного
покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за
попереднім вироком і остаточно ОСОБА_1 визначити два роки шість
місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнити
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на
три роки і покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2,
3, 4 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
судді:
С.М. Міщенко В.Ф. Школяров Ю.М. Кармазін