У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     Колегія  суддів  судової  палати   у   кримінальних   справах
Верховного Суду України у складі:

     головуючого - судді

     Короткевича М.Є.

     суддів

     Пошви Б.М. і Нікітіна Ю.I.

     за участю прокурора  Кравченко Є.С.

     розглянула в судовому засіданні в місті Києві 5  грудня  2006
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
Генерального прокурора України на вирок Жданівського міського суду
Донецької області від 14 грудня 2005 року, яким

     ОСОБА_1, громадянина України,

     не судимого,

     засуджено за ч.1 115  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  11  років
позбавлення волі.

     На підставі  ст.96  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          до  засудженого
застосовано примусове лікування від алкоголізму.

     В апеляційному порядку справа не переглядалась.

     ОСОБА_1. засуджено за те, що він 28 квітня  2005  року  о  12
годині 00 хвилин, перебуваючи  у стані  алкогольного  сп'яніння  у
квартирі АДРЕСА_1, під час сварки на грунті  неприязних  стосунків
пострілом із мисливської  рушниці  вчинив  умисне  вбивство  своєї
дружини ОСОБА_2.

     У касаційному поданні поставлене питання про зміну  вказаного
вироку  у  зв'язку  з  неправильним  застосуванням   кримінального
закону, а саме -  примусового лікування від алкоголізму.

     Заслухавши доповідь  судді  Верховного  Суду  України,  думку
прокурора про необхідність виключення з вироку суду  вказівки  про
застосування до ОСОБА_1 примусового  лікування  від   алкоголізму,
перевіривши матеріали кримінальної  справи  і  обговоривши  доводи
касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає до
задоволення.

     З  матеріалів  справи  вбачається,  що  ОСОБА_1  обгрунтовано
засуджений  за  умисне  вбивство  ОСОБА_2.,  що  у  поданні  і  не
оспорюється.

     Вважати,  що  судом  неправильно  застосований   кримінальний
закон, або що призначена  ОСОБА_1  міра  покарання  не  відповідає
ступеню тяжкості вчиненого злочину  та  особі  засудженого,  немає
підстав.

     Разом  із  тим,  суд  неправильно  застосував  щодо   ОСОБА_1
примусове  лікування  від   алкоголізму   за   місцем   відбування
покарання.

     Відповідно до ч. 1 ст. 96 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          примусове
лікування може бути застосоване судом, незалежно від  призначеного
покарання до  осіб,  які  вчинили  злочин  та  мають  хворобу,  що
становить небезпеку для здоров'я інших осіб.

     Згідно  з  "Основами  Законодавства   України   про   охорону
здоров'я"  ( 2801-12 ) (2801-12)
          від  19  листопада  1992  року   хронічний
алкоголізм до таких хвороб не належить і є  соціально  небезпечним
захворюванням.

     Отже, суд не мав законних підстав для призначення засудженому
примусового  лікування.  Тому  зазначене  рішення  районного  суду
підлягає виключенню із вироку.

     Керуючись ст.394  -  396  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

     у х в а л и л а:

     касаційне подання заступника Генерального  прокурора  України
задовольнити.

     Вирок Жданівського міського суду  Донецької  області  від  14
грудня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити.

     Виключити із зазначеного вироку суду рішення про застосування
на підставі ст. 96 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до  ОСОБА_1  примусового
лікування від алкоголізму за місцем відбування покарання.

     В решті вирок залишити без змін.

     С у д д і :

     Присяжнюк Т.I.  Федченко О.С.   Нікітін Ю.I.