У х в а л а
                          іменем України
     Колегія суддів Військової  судової  колегії  Верховного  Суду
України у складі:
     Волкова О.Ф. - головуючого,
     Скотаря А.М.,
     Пінчука М.Г.,
     розглянувши в попередньому судовому засіданні в м.  Києві  30
листопада 2006 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за
касаційним поданням військового прокурора  Вінницького  гарнізону,
який брав участь в справі, на  вирок  військового  місцевого  суду
Вінницького гарнізону від 20 липня 2005 року та ухвалу військового
апеляційного суду Західного регіону від 16 червня 2006 року,
                      в с т а н о в и л а :
     Вироком військового місцевого суду Вінницького гарнізону  від
20 липня 2005 року військовослужбовець військової частини А1205
     капітан   ОСОБА_1,    IНФОРМАЦIЯ_1,   українець,   одружений,
раніше не судимий, на військовій службі в якості офіцера з  жовтня
1989 року, -
     виправданий по пред'явленому  йому  звинуваченні  у  вчиненні
злочинів, передбачених частиною 2 статті 126  та  статтею  128  КК
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  недоведеністю  його  участі  у  вчиненні
інкримінованих злочинів. Цим же вироком  у  задоволенні  цивільних
позовів військового прокурора про стягнення з ОСОБА_1 матеріальних
витрат на лікування, заподіяної  матеріальної  й  моральної  шкоди
відмовлено.
     Ухвалою військового апеляційного суду Західного  регіону  від
16 червня 2006 року вирок військового місцевого суду від 20  липня
2005 року залишено без зміни, а апеляційне подання  прокурора  без
задоволення.
     Згідно  постанови  прокурора,  винесеної   ним   в   судовому
засіданні  в  порядку  статті  277  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  за
результатами судового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому,  що
він, 17 листопада 2002 року  близько  22  години  40  хвилин  біля
приміщення аптеки №1, що знаходиться  у  будинку  АДРЕСА_1  вчинив
протиправні дії. В ході цих дій, з метою залякування  ОСОБА_2, він
шарпав його за одяг та штовхав, а також  вдарив  ногою  по  лівому
коліну,  спричинивши  потерпілому  необережне  середньої  тяжкості
тілесне ушкодження.
     Вказані   дії   ОСОБА_1    органами    досудового    слідства
кваліфіковані за   частиною 2 статті 126 та статтею 128 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     В  судових  рішеннях  вказано,  що  ОСОБА_1  виправданий   за
недоведеністю його участі у вчиненні цих злочинів.
     У касаційному поданні прокурор просить скасувати  ухвалені  в
справі судові рішення  з  направленням  справи  на  новий  судовий
розгляд. При  цьому  в  поданні  міститься  посилання  на  істотне
порушення  судами  вимог  кримінально-процесуального   закону   та
неправильне застосування кримінального закону.
     Заслухавши доповідь судді  Верховного  Суду  України  Пінчука
М.Г. та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія  суддів
Військової судової колегії вважає, що передбачених законом підстав
для призначення справи для розгляду в суді  касаційної  інстанції,
зазначених  у  статтях  383,  384  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,   не
вбачається.
     Військовий  місцевий  суд  гарнізону,  перевіривши  матеріали
справи  та  дослідивши  всі  обставини  справи  в  їх  сукупності,
правильно  встановив,  що  вину  ОСОБА_1  в  інкримінованих   йому
злочинах органами досудового слідства не доведено.
     Апеляційний суд в межах повноважень та в порядку  визначеному
статтею  365  КПК  України   ( 1001-05 ) (1001-05)
           розглянув   справу   за
апеляційним поданням  прокурора  й  дійшов  вірного  висновку  про
залишення вироку суду без зміни.
     На підставі викладеного, керуючись частиною 2 статті 394  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія  суддів  Військової  судової  колегії
Верховного Суду України
                        у х в а л и л а :
     У  задоволенні  касаційного  подання  військового   прокурора
Вінницького гарнізону відмовити.
                              Судді:
     О.Ф.Волков  А.М.Скотар  М.Г.Пінчук
     Вірно: Суддя Верховного Суду України  М.Г.Пінчук