У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
      Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
                 у кримінальних справах у складі:
 
     головуючого
     Кравченка К.Т. 
     суддів
     Жука В.Г.,  Мороза М.А.
 
     розглянула у судовому засіданні у  м.  Києві   30   листопада
2006 року кримінальну справу  за  касаційними  скаргами  захисника
ОСОБА_1 і засудженого ОСОБА_2 на  вирок  Євпаторійського  міського
суду АР Крим від 22 серпня 2005 року та ухвалу  Апеляційного  суду
АР Крим від 25 жовтня 2005 року.
     Вироком Євпаторійського міського суду АР Крим від  22  серпня
2005 року
 
     ОСОБА_2,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
     уродженця IНФОРМАЦIЯ_2, в силу ст. 89 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
судимості не має,
     засуджено :
     -  за  ч.  1  ст.  309  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки
позбавлення волі;
     -  за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         5 років позбавлення
волі з конфіскацією всього майна;
     -  за ч. 1 ст. 311 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1 рік  обмеження
волі;
     -  за  ч.  1  ст.  317  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3  роки
позбавлення волі.
     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів ОСОБА_2 остаточно призначено покарання  у  виді  5  років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою
власністю.
     Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на  користь  НIЕКЦ  при  УМВС
України в АР Крим 188,3грн.
     За вироком суду, ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що
він, 11 липня 2005р.,  приблизно  об  11годині,  перебуваючи  біля
продуктового кіоску на АДРЕСА_1, у особи невстановленої слідством,
незаконно придбав наркотичний засіб - опій та прекурсор  (ангідрид
оцтової кислоти) для  виготовлення  наркотику,  котрі  переніс  до
місця свого проживання у будинок АДРЕСА_2, де незаконно  виготовив
особливо  небезпечний  наркотичний  засіб  -  ацетильований  опій.
Частину цього  наркотичного  засобу  вжив  особисто,  а  решту  та
прекурсор незаконно зберігав за місцем проживання.
     У цей же день, приблизно о 13  годині,  ОСОБА_2,  перебуваючи
біля мікроринку на АДРЕСА_3, зустрів знайомих ОСОБА_3  і  ОСОБА_4,
яких запросив до себе додому. Виготовивши  з  опію  та  прекурсору
особливо  небезпечний  наркотичний  засіб  -  ацетильований  опій,
увібрав його у два одноразові шприці об'ємом 2,5мл. кожний та збув
їх ОСОБА_3 і ОСОБА_4. Останні вжили наркотичний засіб  у  квартирі
ОСОБА_2, яку їм надав винний  для  вживання  наркотичного  засобу.
Приблизно о 14 годині  працівники  міліції  за  місцем  проживання
ОСОБА_2 вилучили два порожні одноразові шприці, одноразовий  шприц
із прекурсором вагою  0,2г,  металевий  половник  із  нашаруванням
особливо небезпечного наркотичного засобу  -  опію  ацетильованого
вагою 0,14гр.
     Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від  25  жовтня  2005  року
вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
     Захисник ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить  судові  рішення
щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу  закрити  за  недоведеністю  його
винності у скоєнні злочинів. Посилаючись на  те,  що  суд  неповно
з'ясував обставини у справі, а вина ОСОБА_2 у вчиненні злочинів не
є доведеною. Зазначає, що суд порушив вимоги ст. 299  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
          і  розглянув  справу  без  повного  дослідження  усіх
доказів.  Крім  того,  вказує  на  те,  що  у  справі   є   багато
суперечностей, які суд не усунув.
     У касаційній скарзі  та  її  доповненнях  засуджений  ОСОБА_2
просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на
додаткове розслідування. На думку засудженого досудове  та  судове
слідство проведено неповно та однобічно. Вказує на невідповідність
висновків суду фактичним обставинам  справи,  на  порушення  вимог
кримінально-процесуального закону.  Крім  того,  зазначає,  що  на
досудовому слідстві він себе обмовив внаслідок  незаконних  дій  з
боку працівників міліції.
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія  суддів
вважає,  що  підстав  для  призначення  справи   до   розгляду   в
касаційному порядку з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , немає.
     Висновок  про  доведеність  винуватості  ОСОБА_2  у  вчиненні
злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1  ст.  311,
ч. 1 ст. 317  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  суд  зробив  на  підставі
доказів, досліджених у судовому засіданні, які детально  викладені
у вироку.
     Засуджений  ОСОБА_2  як  на  досудовому  слідстві,  так  і  у
судовому засіданні, винним себе визнавав  повністю  і  у  скоєному
щиро розкаювався.
     Посилання ОСОБА_2 на те, що на досудовому слідстві  він  себе
обмовив внаслідок незаконних дій з  боку  працівників  міліції,  є
безпідставними, оскільки у судовому засіданні винний  стверджував,
що претензій до працівників міліції не має, і що на нього  ніякого
впливу з боку працівників міліції не було (а. с. 90зв.).
     Обставини справи засудженим не оспорювалися, у зв'язку із чим
за  його  згодою  судове  слідство  було  проведено   у   порядку,
передбаченому ст. 299 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
     Твердження захисника та засудженого про те,  що  досудове  та
судове слідство було проведено неповно, і що суд не  з'ясував  усі
обставини справи та не  дав  належної  оцінки  доказам  у  справі,
необгрунтовані і не відповідають матеріалам справи. Як  убачається
зі справи, за згодою ОСОБА_2  судове  слідство  було  проведено  у
порядку, передбаченому ст. 299 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         з  яким  він
погодився, про що свідчить його розписка (а .с. 88).
     Згідно зі встановленими фактичними  обставинами  матеріальний
закон застосовано вірно, злочинні дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 309,  ч.
2 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 317  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          -
кваліфіковано правильно.
     Iстотних порушень кримінально-процесуального  закону,  які  б
вплинули на законність і обгрунтованість судових рішень, у  справі
не виявлено.
     Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд урахував ступінь  тяжкості
вчинених ним злочинів, дані про особу засудженого,  обставини,  що
пом'якшують та обтяжують покарання.
     Обране покарання відповідає тяжкості злочинів  та  даним  про
особу засудженого, і є достатнім.
     Виходячи з наведеного,  підстав  для  призначення  справи  до
розгляду у касаційному порядку з повідомленням осіб, зазначених  у
ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , не вбачається.
     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
     у х в а л и л а :
     у  задоволенні   касаційних   скарг   захиснику   ОСОБА_1   і
засудженому ОСОБА_2 -  відмовити.
     С у д д і :
 
     Кравченко К.Т.  Жук В.Г.    Мороз М.А.