У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Редьки А.I.
суддів
Лавренюка М.Ю., Шевченко Т.В.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 30 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника
засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та захисника засудженого ОСОБА_3 -
ОСОБА_4 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської
області від 15 листопада 2005 року та ухвалу апеляційного суду
Київської області від 1 лютого 2006 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
не судимого,
засуджено за ч.2 ст. 367 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах
Внутрішніх Справ України, пов'язані з виконанням обов'язків по
утриманню затриманих та заарештованих осіб під вартою, та штрафом
у дохід держави в розмірі 1 700 грн., а на підставі ст.75 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, звільнено від відбування основного покарання
з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням
обов'язків, передбачених ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
На підставі п."б" ст.1 Закону України "Про амністію"
( 2591-15 ) (2591-15)
від 31 листопада 2005 року, ОСОБА_1 звільнено від
призначеного покарання.
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_2,
не судимого,
засуджено за ч.2 ст. 367 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах
Внутрішніх Справ України, пов'язані з виконанням обов'язків по
утриманню затриманих та заарештованих осіб під вартою, зі штрафом
у доход держави в розмірі 1 700 грн., а на підставі ст.75 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, звільнено від відбування основного покарання
з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладені обов'язки у
відповідності зі ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Справа № 5-6346 км 06
Категорія КК: ч. 2 ст. 367
Головуючий у першій інстанції Сливка В.В.
Доповідач Лавренюк М.Ю.
На підставі п."б" ст.1 Закону України "Про амністію"
( 2591-15 ) (2591-15)
від 31 листопада 2005 року, ОСОБА_3 звільнено від
призначеного покарання.
Цим вироком також засуджено ОСОБА_5, вирок щодо якого не
оскаржений і щодо нього не внесено касаційного подання.
Вирішено питання щодо судових витрат і речових доказів
відповідно до ст. 81 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 1 лютого 2006
року вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишено без зміни.
Як визнав встановленим суд, 7 листопада 2004 року, ОСОБА_3
працюючи на посаді помічника чергового IТТ Білоцерківського МВС та
виконуючи обов'язки чергового IТТ, будучи службовою особою та
перебуваючи на службі, недбало поставився до своїх службових
обов'язків не оглянув належним чином внутрішні приміщення IТТ, та
будівлю ізолятора із зовнішньої сторони, в результаті чого не було
виявлено заздалегідь підготовленого невідомими особами отвору у
верхній огорожувальній решітці вольєру для собак. Крім того, того
ж дня близько 15 год. 30 хв., несумлінно ставлячись до своїх
обов'язків, всупереч категоричній забороні, ОСОБА_3 передав ключі
від камер постовому міліціонеру ОСОБА_1, а сам залишив приміщення
IТТ і деякий час був відсутнім.
В цей час, ОСОБА_1, отримавши від ОСОБА_3 ключі від камер,
несумлінно ставлячись до своїх обов'язків, не маючи відповідних
повноважень, вдруге протягом дня, влаштував утримуваним у камері
№7 прогулянку, не повідомивши про це відповідних службових осіб.
Після чого, ОСОБА_1, грубо порушуючи свої службові обов'язки,
самовільно залишив пост, та перебував у іншому приміщенні,
розмовляючи по міському телефону. Залишені без нагляду у дворику
для прогулянок ОСОБА_6,ОСОБА_7 та ОСОБА_8, скориставшись
відсутністю постового ОСОБА_1 вчинили втечу з-під варти, через
заздалегідь підготовлений отвір у верхній огорожувальній решітці
вольєру, уникнувши таким чином відповідальності за скоєні злочини,
створивши небезпеку державним та суспільним інтересам.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 посилається на істотні
порушення кримінально-процесуального закону, неправильне
застосування кримінального закону. Зазначає, що у діях засудженого
ОСОБА_1 відсутній склад злочину. Просить судові рішення щодо
ОСОБА_1 скасувати, а справу закрити на підставі п.2 ст.6 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 посилається на істотні
порушення кримінально-процесуального закону та неправильне
застосування кримінального закону, невідповідність висновків суду
фактичним обставинам справи. Просить судові рішення щодо ОСОБА_3
скасувати, а справу щодо нього закрити на підставі п.2 ст.6 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
- за відсутністю у його діях складу злочину.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів не знаходить
підстав для їх задоволення.
Висновок суду щодо доведеності вини у вчиненні ними
зазначених у вироку злочинів, підтверджуються зібраними у справі
та дослідженими у судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.
Як встановлено перевіркою матеріалів кримінальної справи,
досудове слідство та розгляд справи в суді, проведені відповідно
до вимог кримінально-процесуального закону, обставини справи
досліджені всебічно, повно і об'єктивно, а викладені у вироку
висновки суду, відповідають фактичним обставинам справи.
Судом першої та апеляційної інстанцій ретельно перевірялися
доводи захисників засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_3 - ОСОБА_2 та
ОСОБА_4, аналогічні тим, що викладені у касаційних скаргах, а
саме, щодо відсутності у діях засуджених інкримінованого їм
злочину - службової недбалості, які спростовуються матеріалами
справи, показаннями засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_3, показаннями
свідка ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11.
Виходячи з сукупності доказів, які були досліджені в судовому
засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 та
ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 367 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Покарання засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 призначено відповідно
до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, з урахуванням ступеню
тяжкості вчиненого злочину та особи винного.
Під час досудового і судового слідства істотних порушень
вимог кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на
законність і обгрунтованість вироку не встановлено.
Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного
розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, не вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів,
у х в а л и л а:
відмовити у задоволенні касаційних скарг адвоката ОСОБА_2 та
адвоката ОСОБА_4 .
с у д д і:
Редька А.I. Лавренюк М.Ю. Шевченко Т.В.